Шацьке болото – своєрідна лабораторія для науковців.ВІДЕО
-
-
>
-
>
-
>
6659
Більшість туристів знають про Шацьке поозер’я як місце відпочинку: тут розташоване найбільше озеро в Україні – Світязь, вода в якому має іони срібла та гліцерин, а отже – лікувальна. Водночас болота Волині — це своєрідна лабораторія просто неба для науковців, адже саме тут можна знайти рідкісні рослини з «Червоної книги».
Побачити Шацьке болото кореспондентка «Високого замку» Ольга Матейчик вирішила на власні очі і разом з науковцем Василем Матейчиком вирушила на «червонокнижну екскурсію».
Читайте також: Проєкт Шацького національного парку переміг у міжнародному конкурсі туристичних маршрутів
Щоб потрапити на класичне верхове болото, спочатку треба пройти хащі та «відбитися» від кровожерливих комарів. Далі потрапляєш на справжнє болото: тут великий прошарок фаглового моху. Під ним — грязюка, але через щільність покрив болота схожий на зелений килим з вкрапленнями червоних цяточок. Це журавлина, яку полюбляють збирати господині, бо в ягодах великий вміст вітаміну С.
«Шейхцерія болотна – рідкісний вид рослини у верхових болотах. Саме у Шацькому районі великий відсоток боліт, де серед іншого біорозмаїття трапляються червонокнижні види: меч-трава болотна, береза низька, альдрованда пухирчаста. Береза низька притаманна тільки цій території. Це дерево, за даними науковців, «бачило динозаврів», – розповідає Василь Матейчик.
Читайте також: Відомий український телеведучий висловив захоплення новою набережною в Світязі
Журналістка вивідала секретний рецепт приготування шацьких пончиків
Крім цього, на болоті багато росички круглолистої, є й червонокнижна англійська. Це рослина-хижак, бо харчується комахами. Заманює у свої «щупальця» комарів чи мурах і живиться їхніми соками.
Далі йдемо по так званій сплавині, яка переходить в озеро, і це остання точка маршруту. Водоймі – 20 тисяч років! Це озеро Луки, з’єднане болотяними потоками з озером Перемут. Все озеро вкрите водяними ліліями, але сезон цвітіння ми вже, на жаль, пропустили.
Болотяна місцевість – це незайманий куточок Волині, куди ще не дійшли урбаністичні людські руки. Саме сюди з’їжджаються ботаніки не лише з України, а й з Польщі та Білорусі, щоб дослідити рідкісні види на межі зникнення.
Коментарі