Він завжди хотів єдності. Мама Любов Буз - про загиблого на війні сина Сергія
Він завжди хотів єдності. Єдності в усьому: у вірі в Бога, в дружбі, в країні, єдності людей. Він пішов воювати на схід, бо вірив у свої переконання, вірив, що зможе хоч щось, але змінити на краще.
Та нещодавно його не стало, нашого люблячого сина, брата Сергія Мокренка. Він загинув у бою там, на сході, бо він не міг покинути друзів і сидіти вдома, коли його побратими гинули на війні. Він був найкращим для нас, хоч для інших він був звичайним хлопцем, яких – тисячі. Він умів любити нас, рідних, не боявся і ніколи не соромився цього казати нам. Він любив людей незалежно від їхніх поглядів чи віри. Він був вірним товаришем для своїх бойових побратимів, які віддячували йому тим же. Він багатьом довів, що здатен на справжні чоловічі вчинки, а не стояти осторонь і дивитися, як ворог нищить країну, як гинуть у боях друзі.
Але його не стало.
Дякуємо усім, хто допоміг нашій родині з організацією похорону, хто підтримав у скрутну хвилину і морально, і матеріально: Шацькій селищній раді, Шацькій районній державній адміністрації та районній раді, установам та організаціям району, однокласникам Сергія, вчителям і учням ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназії смт Шацьк, сусідам та близьким, усім священикам храмів району Київського і Московського патріархатів, іншим релігійним громадам не лише Шацького, а й Любомльського району. Бо він хотів єдності…
Нехай земля тобі буде пухом, сину.
З вдячністю і повагою родина Бузів.
Коментарі