Десь взялося горе люте – без війни вмирають люди: шачанка написала вірш про епідемію коронавірусу
-
-
>
-
>
-
>
3294
Джерело: фото ілюстративне
Поетеса з Шацька Валентина Денисюк написала вірш на тему епідемії коронавірусу.
Нагадаємо, шачанка Валентина Денисюк входить у ряди Ліги українських письменників імені Павла Чубинського. Плідна творчість, результатом якої є сотні поезій, десятки пісень, котрі для людей стали воістину народними, а для творчих колективів району – популярними музичними хітами, високо оцінена на всеукраїнському рівні.
У творчому доробку Валентини Денисюк – дві поетичні збірки: «На рідній землі» (2010 рік) і «Поліський зорецвіт» (2012 рік).
Читайте також:
Милі пупси та пишногруді господині - майстриня із Шацька виготовила нову колекцію ляльок
"Проводжала мати сина" - поетична посвята Герою Сергієві Мокренку
«До Тараса» - шачанка присвятила вірш Кобзареві
Ода весні - від поетеси з Шацька Валентини Денисюк
А весну чекали люди…
Весна мріє. Вечір. Тихо.
Але в світ підкралось лихо.
Десь взялося горе люте –
Без війни вмирають люди.
Все, як Біблія звіщає:
Мори, голод, смерть гуляє.
Кажуть, людей забагато.
Треба їх якось прибрати.
Винайшли страшнючу зброю,
Косить всіх вона косою.
І дорослого, й малого,
А найбільш бере старого.
Так, здавалось, мило всюди,
Бо ж весну чекали люди.
Та не відали й не знали,
Що вона приготувала.
Дивимось лише в віконце,
Як заходить й сходить сонце.
Для людей вже світу мало,
Кожну мить чекає жало.
Одне одного боїться,
Щоб, бува, не заразиться.
Бо ще ліків не існує
Від хвороби, що лютує.
Горе, горе в світ прийшло,
Скільки люду відійшло.
А ще скільки відійде.
І коли ж той страх мине?
Може, люд ще схаменеться
І до Бога повернеться?
Щоб добро запанувало,
Бо часу лишилось мало.
Світлу Пасху світ стрічає.
Де ж та радість? Ні, немає.
Лише в масках й по одному
Йти до храму можна з дому.
Страх у селах і містах.
Їздили десь по світах,
А додому повернулись,
І невчасно схаменулись.
Заразив один другого,
Той – старого, той – малого.
І пішло все шкереберть.
Розгулялась в світі смерть.
Як її вже загнуздати?
В кого ще про це спитати?
Видно, це вже кара з неба,
І лише молитись треба…
Валентина ДЕНИСЮК
