Роздуми про сьогодення
-
-
>
-
>
-
>
4094
Ми живемо в скрутний час для нашої країни. На сході й по сьогоднішній день триває неоголошена війна, або, як її ще називають, антитерористичні операції (АТО).
Щоб подолати ті негаразди та проблеми, які охопили нашу Україну, потрібно докласти багато зусиль, терпіння та сміливості. Здається, це ж скільки людей проживає тут! Близько 50 мільйонів! Тому, якщо кожен докладе хоча б частину своїх зусиль, то разом ми зможемо подолати всі лиха, бо всі ми є невід’ємною частинкою нашої Вітчизни.
Я вважаю, що кожен, навіть маленький громадянин нашої країни, може зробити її хоча б не на багато, але кращою. Найменше, що ми можемо зробити для України, це перестати брехати, адже це не так і важко, як здається. Для цього просто потрібно перебороти себе та стати на правильний шлях. Ще ми повинні дбати про свою країну. Наприклад, не залишати папірці та різне сміття на вулицях, де немає урн. Не викидати їх де небудь, а донести до смітника, бо це не важко. Особливу увагу потрібно приділити і культурі поведінки та мовлення, які, відверто кажучи, «кульгають». А все тому, що ми перестали слідкувати за собою, за своїм мовленням.
Через свої лінощі ми закинули країну, і тому вона зараз не така, як нам хотілося б. Звісно ж, все виправити не можна за один чи два дні. Для цього потрібен час і, до того ж, немалий.
І тому починати потрібно з себе. Можливо, комусь потрібно подолати лінь, комусь змінити свій світогляд, а комусь, можливо, потрібно поставити правильну і головну мету в своєму житті. На словах це легко, але щоб почати змінюватися, потрібно мати такі риси характеру як терпіння, відвага та людяність. Адже людяність — риса, яка сьогодні на межі зникнення. А чому? Бо люди не задумуються над своїми словами, вчинками, роблять все «на автоматі». І тому говорити про те, що я все готовий віддати, щоб закінчилась війна, мало. Потрібно змінювати себе, свій характер, звички, погляди. А для цього, насамперед, потрібно бути Людиною з великої літери. Щоб, йдучи по вулиці, люди усміхались та віталися, а не відвертали очі, боячись висловити свою думку. Бо кожен має право голосу, але, на жаль, не кожен про це знає. І саме тому світ поділився на дві різних за владою, силою та правом голосу категорії: слабкі люди, які бояться сказати щось на свій захист, та злі, нахабні егоїсти, які думають лише про себе та про задоволення власних потреб.
Ще змалку батьки повинні привчати своїх дітей до праці, науки, яка дається кожному нелегко. І якщо потім, в майбутньому, вас хтось запитає: «Що ж робити, щоб виправити помилки?», ви б з гордістю могли відповісти: «Починати щось змінювати потрібно з себе, адже саме своїх помилок ми і не бачимо, і не розуміємо, в чому були не праві.»
Діна Жур, вихованка "Студії творчості” БДЮТ, учениця ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназії смт Шацьк
