Ви думаєте, що знаєте все про Різдво Христове?..

Кожне століття, а, можливо, навіть кожен рік має свій різдвяний присмак, свою актуалізацію різдвяної історії і її сенсів.

Настало Різдво – одне з найкращих і найулюбленіших зимових свят. В церквах звершують урочисті богослужіння і читають Євангельську історію про народження Ісуса. В ефірах теле- і радіостанцій розповідають про різдвяні традиції, кутю та різні різдвяні смаколики  - пише Георгій Коваленко в своєму блозі на ТСН. 

Відсоток української музики в ефірах значно збільшився за рахунок колядок і різдвяних пісень усіма стилями. Колядники співають і вдома, і на вулицях. Скрізь стоять різдвяні вертепи, їх ставлять на великих і маленьких сценах, в парафіях, в школах, дитсадочках і університетах, в оселях, в сиротинцях, а також в шпиталях і бліндажах на лінії розмежування в зоні АТО.

Здається, що про Різдво знають всі і все. Але кожне століття з понад 2 тисячоліть християнської ери, а, можливо, навіть кожен рік має свій різдвяний присмак, свою актуалізацію різдвяної історії і її сенсів. Тому не буду переказувати відоме всім, а зупинюся на неочевидному.

Війна і мир

Наприклад, ангельський спів "Слава в вишніх Богові і на землі – мир…" має особливе звучання під час війни. Це заклик до миру, протест проти війни і підтримка людям доброї волі, бо "… в людях благовоління", - співали ангели. Можливо, саме тому серед улюблених різдвяних пісень ХХ століття є відверто антивоєнні. Згадайте хоча б "Happy Xmas (War is Over)/Щасливого Різдва (Припиніть війну)" Джона Леннона або послухайте цьогорічний переспів "Різдвяної балади" кінця 80-х українським гуртом Kozak System.

Біженці

Йосип Обручник, Діва Марія і Немовля Ісус були біженцями, бо були змушені тікати до Єгипту від Царя Ірода. Саме тому Святе Сімейство можна вважати покровителями біженців. А для нас тема біженців, яких у нас називають "внутрішньо переміщеними особами", продовжує бути актуальною, і Різдво має нагадати нам про це.

Безхатченки 

Святому Сімейству не знайшлося місця в жодному з будинків Вифлеєму, тому вони зупинилися у вертепі (печері-хліву), а значить, були безхатченками. Я знаю людей, які багато років намагаються обігріти і нагодувати безхатченків, на яких ми не звертаємо уваги на вулицях і в переходах великих міст, яких гонимо з наших під'їздів в темряву холодної ночі. Міська влада Києва щороку облаштовує для таких людей пункти обігріву на околицях міста, але звідки безхатченки про них дізнаються, коли не мають ані інтернету, ані телевізора, ані людини, яка могла б підказати чи підвезти? До речі, цього року на Контрактовій площі волонтери-християни робитимуть вже традиційний різдвяний обід для тих, хто не має притулку.

Безбатченки

Нещодавно мені спало на думку, що Святе Сімейство можна вважати і покровителями великої кількості українських родин, де діти живуть з нерідним батьком, або навіть неповних родин, де батько відсутній. В першому випадку прикладом для батька може бути Йосип Обручник, який прийняв Марію з Богонемовлям, опікуючись ними, як рідними. А у випадку неповної родини варто пам'ятати, що Бог є Отцем не тільки Ісусові, а й кожному, хто звертається до Нього "Отче наш". Усім нам Бог-отець як батько, а Син Божий – як старший і люблячий брат. Читайте також: Два Різдва. А чом би й ні?

Скромність еліт

Є такий малозрозумілий сучасній людині богословський термін – "кенозис". Він означає умалення і самообмеження, на які пішов Бог, коли став людиною. Колись дуже давно Бог створив людину за Своїм образом і подобою. Але прийшов час і для того, щоб врятувати своє творіння і жертовно послужити людям: Бог став людиною, в усьому подібною до нас. Більше того, Він став подібним до найбідніших і найпростіших людей. Було б добре, якби хоча б на Різдво цю скромність і жертовність приміряли на себе ті, хто має владу, силу і можливості.

День народження Ісуса

І останнє, про що варто не забувати на Різдво, це те, що це Різдво Христове. Якщо говорити більш сучасною мовою – День народження Ісуса. І всі ми запрошені на це свято. То чому ми просимо щось у Нього для себе чи для своїх? Можливо, треба щось подарувати і винуватцю свята? Волхви-царі колись принесли Богонемовляті в дар золото, ладан і смирну. Можливо, і нам на Різдво не просити у Христа, а подарувати Христу золото нашого чистого серця, благоухання нашої подячної молитви і смирну жертовного служіння ближньому. До речі, про те, що саме такого подарунку Ісус чекає від нас, Він сам колись сказав: "Прийдіть, благословенні Отця мого, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу! Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; чужинцем, біженцем і безхатченком був, і ви прийняли Мене; не мав одягу, і ви одягнули Мене; хворів і був у лікарні, і ви відвідали Мене; у в'язниці був, і ви прийшли до Мене!.. Те, що ви зробили для інших людей, ви зробили для Мене"

З днем народження, Ісусе!