Ювілей у Мельниках: тридцять років тому збулася мрія поколінь учнів і педагогів

08 Вересня 2019, 13:30

6357

«Це просто казка!» – з такими емоціями вчителі Мельниківської школи багато років тому переступили поріг нового сучасного приміщення навчального закладу. Після вбогої хатини з низькою стелею і прогнилою підлогою, що слугувала дітям села Мельники за початкову, а потім семирічну школу в до- та післявоєнні часи, воно здавалося фантастичним…

1 вересня цього року одна з найкращих у Шацькому районі шкіл – НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-дитячий садок» с. Мельники – відзначала перший маленький ювілей: 30 років, відколи було побудоване нове приміщення закладу, – пише газета «Новий погляд+».

Святково прикрашена школа привітно зустріла дорогих гостей: педагогів, які нині викладають; тих, хто тут працював у різні роки, а також поважних учителів-пенсіонерів. Директор Микола Маригода особисто провів екскурсію для колег, які вперше, після багаторічної перерви, завітали до школи. Микола Дмитрович наголосив, що світлі і затишні класи, просторі коридори, зручний для фізичних занять спортивний зал, відкритий для учнівської творчості актовий зал та комфортна їдальня утримуються в гарному стані завдяки старанням учителів, батьків учнів та керівництва Шацької ОТГ.

В школі створені якнайкращі умови для навчання і праці, проте найбільшою її гордістю є педагогічний колектив. Великий, збагачений мудрістю і досвідом, в якому немає колишніх і теперішніх вчителів, і котрий пишається тим, що «мельниківського цвіту», який використовує здобуті знання для блага людей, – по всьому світу.

Щоб подякувати вчителям за жертовну працю і додати святкового настрою, їх запросили на урочистість до сільського клубу. Директор школи пригадав, що прийшов у навчальний заклад на роботу 20 років тому, в далекому 1989-у, а через десятиліття став її керівником:

«За 30 років Мельниківська школа випустила зі своїх стін понад 400 учнів 9 та 11 класів, серед яких було 17 медалістів. Нам є чим пишатися: маємо гарні показники складання іспитів ЗНО, перемоги та призові місця в олімпіадах, конкурсах та змаганнях».

Людмила Цевух, в.о. голови Шацької селищної ради, та Катерина Редько, голова районної профспілки працівників освіти, зазначили у своїх виступах, що 30 років – це мало для історії, проте багато для школи, в стінах якої проведено десятки тисяч уроків, виховні та розважальні заходи, списано гори зошитів, проштудійовано сотні підручників.

«Ми, шацькі вчителі, в той час, 30 років тому, по-доброму заздрили мельниківським, бо в своїй школі такої краси не мали», – пригадала Катерина Михайлівна.

Ведучі святкового заходу – педагоги навчального закладу Віра Дударчук і Валентина Постернак нагадали присутнім його історію. В роки Другої світової війни приміщення школи вціліло, і в 1945-у, після вимушеної перерви, знову відчинило двері для учнів. З кожним роком дітей у Мельниках збільшувалося, тому в 50-х роках школу добудували, і вона з початкової стала семирічною. В 1961-у директором призначили Іванину Платона Леонтійовича, після нього школу очолила Гирикович Тамара Федорівна. Саме остання й ініціювала початок будівництва нового приміщення. Допомагали їй у цій справі випускник школи Анатолій Гирикович і народний депутат Іван Фурів.

Вчителі-ветерани на все життя запам’ятали історичний день 1 вересня 1989 року, коли відкривали нову сучасну школу.

«Ми не вірили, що, нарешті, настав час, коли ми перейдемо в це просторе приміщення. І учні, і вчителі намагалися всіляко допомагати будівельникам, прибирали відходи, раділи кожній покладеній цеглинці! На День знань всі були невимовно щасливі. Особливо тішилася я, бо саме цього дня привела своїх учнів у перший клас. Загалом тоді переступило поріг школи 177 мельниківських дітей», – згадує про подію 30-річної давності вчителька-пенсіонерка Тетяна Литвинюк.

Перший вчительський досвід здобували у навчальному закладі фотограф із Шацька Віталій Корнелюк і працівниця Шацької філії обласного центру зайнятості Наталія Литвинюк. Валентина Дударчук, заступниця директора школи, зізналася, що вже 42 роки, як її життя тісно сплелося зі шкільним літописом. Юною прийшла в стареньку школу, і в ній ще пропрацювала 12 років. Про комфорт тоді залишалося тільки мріяти: маленькі класи, тісна вчительська, гнила підлога, яку пробивали каблуки туфель. Проте запам’ятався дружній колектив учителів: привітних, добрих, мудрих. І хороші учні, до яких хотілося щодня йти і передавати їм знання.

Сюрпризом для всіх присутніх став звук шкільного дзвоника. Його подали випускники, які 30 років тому так само покликали на перший урок школярів села Мельники: Юрій Дударчук і Тетяна Постернак. Неймовірно, але вони обоє, колишні десятикласник і першокласниця, нині працюють у рідній школі.

Подарунки школі і щирі побажання, музичні вітання від Миколи Регещука, Оксани Падалюк, вокального гурту вчителів та чоловічого ансамблю клубу села Мельники – атмосфера свята була урочистою і водночас по-домашньому теплою і невимушеною. Вчителі-пенсіонери не могли наговоритися один з одним, з усмішкою згадуючи час своєї молодості і найяскравіші моменти перебування в колективі. Переглядали шкільні світлини, поминали молитовно тих, хто вже відійшов у засвіти, бажали школі розквіту і подумки дякували організаторам за чудове душевне свято.