Чи винне підприємство «Волинська ягідка» в обмілінні Світязя

Проблему стрімкого обміління озера Світязь цього року широко обговорювали не лише у волинських засобах масової інформації, а й на всеукраїнських телеканалах. Експерти та фахівці різноманітних установ пробували розібратися у причинах цього явища, висували гіпотези, шукали причини та шляхи хоча б часткового вирішення цієї непростої екологічної проблеми.

Додавали «масла у вогонь» і відпочивальники, котрі були спантеличені тим, наскільки наприкінці червня та на початку липня відійшла вода зі Світязя. Це усе підкріплювалося світлинами у соцмережах. І кого чи що тільки не звинувачували в обмілінні озера: фахівці називали однією з причин такого стану надто малу кількість опадів та малосніжну зиму, зношеність гідроспоруд, дехто звинувачував у цьому функціонування Хотиславського кар’єру у Білорусі, а дехто – й підприємства, котрі займаються вирощуванням лохини в Шацькому районі.

Директор підприємства «Волинська ягідка» Сергій Маїло, яке займається вирощуванням лохини біля села Положеве, та депутат Волинської обласної ради В’ячеслав Богдан при зустрічі спросто­вують цю інформацію та роз’яснюють тим, хто закидав ці звинува­чення керівникам та власникам підприємства, скільки води використовують для зрошення саджанців та чи насправді впливає це на обміління озер.

– Мені дивно чути і читати про таку причину обміління Сві­тя­зя. Можливо, таке пишуть і го­ворять люди, котрі не розу­міють суті цієї проблеми. Зва­жаючи на це, хочемо роз’яснити лю­дям про ситуацію, яка є нас­правді, – розповідає Сергій Маїло. – Коли ми ще тільки визначалися з регіоном та площами, то дета­льно вивчали погодні умови, кіль­кість опадів, грунти, Відпо­відно ще у 2016 році звернулися до Сві­тязької метеостанції з прохан­ням надати нам інфор­мацію про кількість опадів, зміну рівня грун­тових вод протягом останніх 5-7 років, аби врахува­ти для мож­ли­востей садівниц­тва усі фак­тори. Тоді від сві­тязьких ме­те­орологів почули, що за 5-7 років рі­вень грун­тових вод впав на 1 метр. Тобто ще тоді фіксували процес падіння.

2

Директор підприємства Сергій Маїло

Зараз, як відзначив директор «Волинської ягідки», саджанцями лохини засадили 75 га (це 140 тисяч кущів), а восени засадять ще 85 га.

– Для своїх потреб маємо два ставки, поки використовуємо для поливу один ставок об’ємом 20 тисяч кубів. Увесь процес поливу регулюється ком­п’ютерною системою, є датчики рівня води, бачимо баланс води знизу, чи вистачає вологи. Далі буду говорити мовою цифр: в сезон для зрошування кущів використовуємо 450 кубів води. В середньому ми маємо 30 поливів (днів) за сезон, якщо більша спека – то 40. Якщо взяти калькулятор, то 450 множимо на 40 і отримуємо 18 тисяч кубів. Саме стільки води використовуємо за сезон. Окрім того, кущ бере лише 20% від цієї кількості, решта води знову йде в грунт. Тепер зауважу, що в озері Світязь 180 мільйонів кубів води. Ділимо на 18 тисяч і отримуємо одну деся­ти­тисячну того, що ми використовуємо. Навіть якщо враховувати об’єми води, які використовують для поливу на плантаціях лохини в Ростані (ПП «Фло­ра»), то це мізерні об’єми у порівнянні з кількістю води у Світязі та Шацьких озерах загалом. Окрім того, проблему з обмілінням русел річок, озер та ставів маємо не лише на Шацьких озерах, а й загалом по області та Поліссі. Це фіксують навіть спеціалісти відповідних структур та пов’я­зують таку проблему зі змінами клімату, зокрема, потеплінням, – додає директор підприємства.

Підтверджує слова Сергія Маїла й депутат обласної ради В’я­чеслав Богдан.

– Це дуже добре, що люди звертають увагу на екологію, контролюють, вказують на проблему, недопрацювання структур, недоліки в роботі. Проте зміна клімату, думаю, не єдина причина обміління. Сьогодні ми пройшли майже 7 км меліоративними кана­лами, які знаходяться або в управлінні державних структур (упра­в­ління водних ресурсів), або комунальному. Востаннє на очищення каналів в Шацькому районі виділили 1 млн. грн. з дер­жавного бюд­жету, підприємство також взяло на себе фінан­сування з їх розчи­щення. Капітально відремон­ту­вали три дамби, шлю­зи, постійно догляда­ють за ними, регулють рівень води. І от можете по­рів­няти канали, які утри­мує бізнес, і канали комунального значен­ня, які знаходяться в занедбаному стані (на підтвердження цих слів депутат показує відзняте відео). «Во­лин­ська ягідка» не раз зверталося у Світя­зь­ку сільську раду з про­ханням тимчасово пе­ре­дати в оренду або в оперативне управління підприємства меліо­ративні канали, де за ними будуть догляда­ти на належному рівні.  Але реакції немає.

Депутат обласної ради В'ячеслав Богдан

Проте, як відзначив депутат, в цьому пи­тан­ні не врегульована юридична пло­щина. Можливо, з утво­ренням на території Шацького району єдиної ОТГ буде прос­тіше вирішити це питання.

– Ми бачимо обміління Світязя, але ра­зом з тим – і забиті, зарослі канали, по яких вода не може стікати в озеро. А на відео можна побачити, що на розчи­щених каналах вода є.

Виходом із такої ситуації, за словами В’ячеслава Богдана, могла б бути участь громад у державній програмі «Екологія-2020» (саме в її рамках від­бу­вається співфінансування Європро­єкту з каналі­зування населених пунктів нав­коло озера Світязь), яка дозволяє те­риторіальним громадам, сільрадам, обла­сній раді пра­цювати з європейськими інве­сторами.

Став для поливу

– Тобто Європа на вирішення проб­лем, пов’язаних з екологією (каналізуван­ня, меліорація, очищення річок, каналів) виділяє чималі транші. Наприклад, Рат­нівський МУВГ два роки тому отримав транш від Євросоюзу в розмірі 1 млн. євро на розчищення їхніх каналів. Співфінансували проєкт з області та державного бюджету. Там зараз чисті канали та відремонтовані дамби. Тоб­то в Європи на екологічні проєкти є кошти. Нашим структурам потрібно ли­­ше скористатися цією можливістю.

Перелік «екологічних» проектів, які потребують фінансування чи то з обласного бюджету, чи то з державного, затверджує обласна рада. І на комісії я активно відстоював виділення коштів на очищення меліоративних каналів в Шацькому районі. Проте наголошую, що проблему треба вирішувати комплексно, щороку частинами виділяти гроші, бо за рік знайти їх не зможе жоден бюджет. І за декілька років ми очистимо русла річок, меліора­тивні канали і запустимо систему сполучення між озерами.

Також депутат обласної ради відзначає й те, що проблема очи­щення меліоративних каналів, ремонту гідроспоруд тягнеться більше 20 років. Їх вирішенням ніхто не займався. Відтак най­бі­льш водний регіон України – Поліс­ся – має проблеми з обмілінням озер та річок.

Молоді плантації лохини

– Ми маємо Шацький нацпарк, в якому працює науковий відділ, є інші структури, але я не ба­чив, щоб хтось дав ґрун­товне дослід­ження ста­ну озера Світязь. Білоруси копають Хо­ти­с­лавсь­кий кар’єр. Це проблема? Так. І це пи­тання має вирішува­ти­ся на державному рівні. Ми ж повинні до­­нести її до керівництва держа­ви, міністерства еко­логії, міні­ с­­­тер­ства за­кордонних справ та інших відповідних стру­к­тур, створити робочі групи, залучити нау­ковців, почати спілкува­тися… Мене дивує, чому Шаць­кий нацпарк, в якому фун­кціонує науковий від­діл, не дав свої висновки та результати досліджень не лише щодо причин обміління Шацьких озер, а й того, як вирішити цю проблему. Якщо хочемо зберегти унікальний каскад озер, маємо залучити відповідних фахівців та експертів, розробити дорожню карту вирішення цієї проблеми, показати її суспільству. І з цими рішеннями виходити на державні струк­тури. Яким чином ми можемо мінімізувати вплив природних фак­торів (того ж таки потепління) на наші озе­ра? Це той же таки стан каналів, русел річок, дамб, проблема очи­щення озер. Це треба ро­бити покро­ково.

Наприклад, як відзначив В’ячеслав Богдан, в липні з бюджету області виді­лили 300 тис.грн. на ре­монт да­м­би, що сполучає Сві­тязь-Лу­ки-Перемут. Але це – мі­зер, врахо­ву­ючи масштаби про­б­ле­ми. Наступним зав­дан­ням для відповідних стру­к­тур на місцях є потре­ба зробити повний аналіз усіх гідро­спо­руд, каналів, по­раху­вати, які кошти тре­ба на їх рекон­стру­к­цію та очищен­ня, передба­чити кошти на їх ремонт, від­шу­кати проєкти, які да­дуть мо­ж­ли­вість за­лу­чати євро­пей­­ські кошти, інвесторів.

– На жаль, у нас не пра­цює закон про державно-приватне партнерство. А це могло б бути потужним рушієм для розвитку регі­онів, залучення інвести­цій. Виграли б в цьому як держава, так і підприємці. Прикладом такої співпраці є облаш­тування набережної в селі Світязь, зокрема, пляжної зони. Ба­чимо, що зміни разючі. Таку форму співпраці варто засто­совувати і в інших сферах, зокрема, в рамках програми «Екологія 2020», що дозволить залучити як європейські кошти на меліо­рацію, очищення каналів та ремонт дамб, очищення озер, – переконаний депутат.

1

Віта ШЕПЕЛЯ