«Їхні засмаглі атлетичні тіла виблискували на сонці від поту і вигравали рельєфами м'язів», – Ігор Верчук про тренерів-ветеранів Шацької спортшколи
-
-
>
-
>
-
>
2871
Джерело: фото ілюстративне
Колишній вихованець Шацької ДЮСШ Ігор Верчук до 50-річного ювілею закладу написав чуттєві спогади про своїх тренерів.
Текст він опублікував на своїй сторінці у Facebook.
«Днями Шацька ДЮСШ буде святкувати своє 50-ліття. Пів віку, це чимало. Будуть вітання, будуть шанування. Спробую і я коротенькими замальовками згадати про людей, що творили історію школи. Сьогодні про тренерів школи Ананія Романовича та світлої памяті Олексія Бегаса. В цих наставників ми вчились бути сльними, сміливими, вміти за любих обставин постояти за свою честь та гонор.
А Валєра – це мій знайомий. ВАЛЕРА - ТИ ТАЛАНТ!
Валера навіть не здогадується, що я про нього писатиму. Бо ж з якого дива: хіба він герой, чи, може, чимось вирізняється серед інших? (Це він так скаже мені дещо пізніше). Але для мене він - людина особливого таланту. Гадаю, що й ви зі мною погодитесь.
Ось він, чоловік елегантського віку трохи за п’ятдесят, міцної статури, на своєму велику під`їздить до гімнастичного містечка, акуратно опирає його до стіни, робить розминку і підходить до перекладини. Підстрибує, чіпляється за неї міцними руками і починає творити дива – виходи силою по черзі із підйомами переворотом. А я, як колись в «зеленій» юності, із захопленням рахую: один, два, три, тридцять три…
В нашій спортивній школі з веслування, ще коли я тільки робив перші несміливі кроки до вершин спорту і не міг підтягнутись жодного разу, тренерами працювали молоді майстри спорту, власна спортивна кар’єра яких підходила до завершення. На гімнастичній перекладині вони творили чудеса, як нам, молодим, тоді видавалось. Бо так і було! Вони виходили із води, човни ставили на стелажі, протирали сухою ганчіркою, а тоді вже підходили до перекладини. Знімали із себе спортивні майки і їхні засмаглі атлетичні тіла виблискували на сонці від поту і вигравали рельєфами м’язів. Спочатку підходив Льоша, ніби з лінцем підстрибував до перекладини і без видимої напруги починав робити виходи силою на прямі руки, тримаючи при цьому ноги під прямим кутом. Ми рахували : один, два, шістнадцять, і коли було двадцять, Льошка зістрибував, струшував руками і запрошував поглядом Ананьчика. Той робив те ж саме, але на один раз більше. Це був виклик Льошці на наступний раз. Коли ці джентельментські змаги закінчувались, вони починали витворяти на перекладині щось неймовірне: крутились – викручувались, добряче бешкетували. А ми на це мистецтво дивились отакенними величезними від захоплення очима.
Ось так і тепер із захопленням дивлюсь на Валеру, який без втоми в своїх «за п’ятдесят» крутить фігури на перекладині. Щоденний раціон фізичних вправ - п’ятдесят підйомів переворотом та стільки ж виходів силою.
Хочете переконатись, приходьте зранечку на веслувальну базу. Валера вже буде там.
А особистий рекорд п’ятсот виходів силою. Погодьтеся – талант!
Читайте також: Шацькій дитячо-юнацькій спортивній школі – 50 років
