Працівник Шацького нацпарку Богдан Гарбар переймав досвід у австрійських колег

04 Серпня 2019, 14:00

2640

З 15 по 21 липня в австрійському містечку Клагенфурд відбулися навчальні семінари літньої школи «Європейської академії парків». І ця подія для нас, шачан, так і залишилася б непомітною, якби не одне але: участь у цьому заході взяв шачанин Богдан Гарбар, який працює перекладачем у Шацькому національному природному парку.

Ознайомитися з європейським досвідом організації та роботи національних парків представник Шацької природоохоронної структури зміг завдяки проекту «Підтримка природо-заповідних територій», що реалізується в рамках німецької фінансової співпраці і впроваджується Міністерством екології та природних ресурсів України.

Підходи до сталого планування туризму, моніторинг дикої природи з використанням технологічних нововведень, проблеми міжкультурної комунікації і не лише це розглянули учасники школи в актуальних у контексті проекту семінарах. А організовані екскурсії дозволили наживо ознайомитися з роботою європейських парків та напрацюваннями іноземних колег.

Сьогоднішня наша коротка розмова з Богданом Гарбаром про те, що цікавого вдалося почути від іноземних колег та що позитивного принесе співпраця з «Європейською академією парків»

– Богдане, розкажіть, як потрапили на проект та хто ще брав участь у цьому міжнародному заході?

– Окрім мене, в навчальних семінарах брали участь представники ще 9 національних парків України, які виграли конкурс, хоча з Волині – лише я один. Були представники біосферного природного заповідника «Розточчя» Львівської області, з Рівненського національного природного парку, «Синевир» Івано-Франківської області, з Миколаївської та інших. В основному – центр та захід України. Це ті представники, які виграли конкурс, запрошення до участі в якому приходили на електронні скриньки парків. Там вимагалось написати резюме та супровідний лист, обов’язково – досконале знання англійської мови, також пояснити природо-конфліктну ситуацію, яка є в регіоні на території природно-заповідного фонду, вибрати одну з трьох тем семінарів, які пропонувалися. інших природно-заповідних територій Європи. Разом із нами працювали на семінарах троє представників з Міністерства екології та природних ресурсів України, працівники природно-заповідних територій та парків з Швейцарії, Франції, Німеччини, Словаччини. Всього – 25 учасників разом з українцями.

– В якому форматі відбувалось навчання?

– Семінари відбувались на базі університету в місті Клагенфурд (південна Австрія), де знаходиться головний офіс компанії, яка організовує проект. Самі семінари проводились англійською мовою, перекладачів не було. Тож самі розумієте, знання мови на професійному рівні було обов’язковим. Працювали по чотири людини у групах, які розподілились відповідно до тем обраних семінарів.

Я обрав семінар на тему «Транскордонні біосферні резервати та ефективний менеджмент», де, в основному, подавали інформацію для тих, хто щойно створював ці транскордонні резервати, як почати та які ідеї втілювати, де шукати партнерів та як усе започатковувати, як вести справи у біосферному резерваті та де шукати нові проекти. Також кожен представник парку розповідав про ті проблеми, які існують на їхніх заповідних територіях та з якими стикаються у процесі своєї роботи. В нас, зокрема, це зміна клімату та його вплив на територію та водні об’єкти, що яскраво виражається в обмілінні Світязя та інших озер не тільки Шацького нацпарку, а й інших водних об’єктів Полісся.

– В мали змогу поспілкуватися з багатьма представниками парків не лише України, а й європейських заповідників. Чи в усіх в’їздах у ці території є екологічний збір? Адже з початком кожного туристичного сезону у соцмережах люди оборюються фактом сплати туристичного збору.

– В Карпатах, зокрема, при в’їзді на гору Говерлу це є. Там навіть шлагбаум на дорозі стоїть. Екологічний збір є обов’язковим для відвідувачів природно-заповідних територій у всій Європі. Однак у нас територія природно-заповідного фонду, на відміну від європейських, це житлова забудова. В Європі заповідні території та резервати – це ізольована буферна зона, де заборонено житлове будівництво. Там створені заповідники, куди пускають людей, котрі сплачують екологічний збір, аби вони там погуляли, подивились декілька годин на природу і повернулись назад. Але в нас так історично склалося, що тут маємо населені пункти, які з роками все більше розростаються. У нас є закон, який регулює відвідуваність природно-заповідних терторій, тобто парки України, які мають свою природно-заповідну зону, регулюючись постановами Міністерства екології та природних ресурсів України, можуть встановлювати плату за в’їзд у зону. Просто інше питання – що за несплату цього збору немає відповідальності. Але в Європі справді активно практикують платні в’їздти у природно-заповідні зони.

– Що цікавого від європейців перейняли у плані господарювання?

– Протягом чотирьох днів ми як обговорювали теми, так і займалися практикою безпосередньо у заповідних зонах. Серед цікавинок - те, як за допомогою дрона можна спостерігати за заповідною територією та в яких випадках його можна використовувати. Для європейців така практика є буденною, для нас же – це тільки мрії.

Результат участі у міжнародному проекті - це домовленості про майбутню співпрацю та реалізацію спільних проектів. Тобто співпраця з Європейською академією парків, потужною і авторитетною організацією, має стати для Шацького нацпарку неабияким стимулом для впровадження європейського досвіду господарювання. Окрім того, якщо Шацький нацпарк буде брати участь у інших міжнародних проектах, «Європейська академія парків» може стати нашим гарантом. І тоді організатори проектів та грантових конкурсів будуть більше зважати на те, що нашим гарантом є така впливова організація, а це – зовсім інший підхід до відбору учасників.

– Що вдалося цікавого побачити в Австрії?

– Окрім семінарів, нам організовували цікаві екскурсії містом, побували у музеях, на головній площі, відвідали культурно-історичні місця. Також на два дні їздили у східні Альпи, де знаходиться транскордонний біосферний заповідник, розташований на території трьох країн: Італія, Австрія і Словаччина. Враження, звичайно, неймовірні як від природи, так і від самої атмосфери.

А ми, в свою чергу, будемо сподіватися, що співпраця «Європейською академією парків» дасть можливість впроваджувати нові проекти на території Шацького поозер'я.