Що заважає сільським радам Шаччини добровільно об'єднатися в одну громаду

27 Червня 2019, 12:30

3423

У 2020 році на фінішну пряму вийде процес об’єднання та формування територіальних громад. Відповідно до перспективного плану, на теренах Шацького району має бути створена одна громада з центром у Шацьку.

Тож чи планують сільські ради, які поки залишилися поза деценралізаційного процесу, добровільно приєднуватися до Шацька, які рішення приймати та як діяти, обговорили на виїзній консультаційній нараді представники Волинського регіонального відділення Асоціації міст України (організували нараду в межах проекту «Пульс», який АМУ втілює за підтримуки USAID ) з головами сільських рад району: Піщанської, Пулемецької, Ростанської, Пульмівської та Грабівської. Присутніми були і представники Згоранської сільської ради на чолі з головою Олександром Лукашуком, оскільки громада поки що так і не може визначитися, до кого приєднуватися – Шацька, Любомля чи Головна (за перспективним планом).

Експерти Василь Гром, консультант з бюджетних питань, та Валентин Малиновський, консультант з правових питань АМУ проекту «Пульс», у своїх твердженнях були однозначними: сільським радам, котрі ще не приєдналися до Шацької ОТГ, потрібно вже приймати відповідні рішення про об'єднання, аби вийти на жовтневі вибори. В такому разі громада зможе п'ять років отримувати інфраструктурну субвенцію з державного бюджету на розвиток своїх територій. ЇЇ розмір, в першу чергу, напряму залежить від населення громади та площі громади. Тобто чим більша площа громади та кількість населення, тим більший розмір субвенції. Громади, котрі будуть об'єднані на завершальному етапі (у 2020 році) примусово за перспективним планом, такої субвенції уже не отримуватимуть. Тобто на тепершіньому етапі держава в процесі об'єднання дає преференції тим, хто об'єднався добровільно. Наприклад, Голобська громада за чотири роки на розвиток своєї інфраструктури отримала понад 14 мільйонів гривень, Велицька – 13 мільйонів. Камінь-Каширський район, не об'єднуючись, втратив за ці роки більше 20 мільйонів інфраструктурної субвенції. Цифри говорять самі за себе. І що обиратимуть жителі сільських рад Шацького району: добровільне об'єднання та мільйонні субвенції чи свої амбіції та втрату цих же мільйонів – вирішувати тільки їм.

А оптимальною громадою за кількістю населення, як відзначив Валентин Малиновський, є громада, де проживає до 20 тисяч людей, тобто така, як Шацька. На думку експерта, на Волині Любешівська громада із кількість населення в 29 тисяч є дещо завеликою, з меншою чисельністю населення (до 10 тисяч) буде неспроможною. Тож у жителів озерного краю є всі шанси стати «ідеальною» громадою.

Дещо складніше буде прийняти рішення про об'днання Згоранській сільскій раді, якщо депутати підтримають думку місцевих жителів за «союз» з Шацьком. Адже треба буде вносити зміни у перспективний план формування громад Волині та затверджувати його на рівні Кабміну. А це – тривалий процес. Валентин Малиновський радить представникам цієї громади не зволікати і вже розпочинати проводити громадські обговорення та приймати рішення на сесії.

Делегація зі Згоранської сільради

Наразі на Волині лише Володимир-Волинський район повністю «покритий» громадами, де поза децентралізаційним процесом не залишилась жодна сілька рада. На часі – укрупнення районів, ліквідація районних рад та скорочення районних адміністрацій, функції та повноваження яких перебиратимуть новостворені громади. Замість голів адміністрацій передбачено посади префектів – представників Президента, які будуть стежити за дотриманням чинного законодавства та прийнятими рішеннями у громадах.

Як відзначив Сергій Карпук, голова Шацької районної ради, усі сільські ради, окрім Світязької, прийняли рішення про доєднання та подали своє рішення до обласної ради та адміністрації, аби у перспективний план внесли зміни. Це, хоч із запізенням, але зробили.

Що зміниться для новоствореної ОТГ у фінансовому плані, представив приблизні розрахунки консультант з бюджетних питань Василь Гром. Структура та розмір доходів, виконання бюджетних призначень, прогнозований обсяг базової дотації потенційної ОТГ – усе це знайшло відображення у розрахунках консультанта. Так, загальний обсяг місцевого бюджету, за приблизними розрахунками Василя Грома, може становити 112 мільйонів гривень. ПДФО в цій структурі сягав би 15 мільйонів (без Згоранської сільради), власні доходи громади прогнозує експерт в розмірі до 43 мільйонів. Це, на думку Василя Грома, є достатнім фінансовим ресурсом для життя громади.

«Але те, що не об'єднуючись, ви несете фінансові втрати, позбавляючи громади тої ж таки інфраструктурної субвенції (приблизно 5 мільйонів щороку), очевидно. Ризиків глобальних для обєднання територій нема, потрібна лише політична воля депутатів та голів сільських рад. Не об'єднуючись, громада щороку втрачатиме до 18% загальних фінансових ресурсів », – переконаний Василь Гром.

Людмила Цевух, виконуюча обов'язки голови Шацької ОТГ, розповіла своїм колегам про те, як сьогодні функціонує громада, що вдалося придбати та зробити за ті ж таки кошти інфраструктурної субвенції, наскільки збільшились власні доходи громади.

«Насправді для людини в селі немає значення, як називатиметься територія, де вона живе: об'єднана громада чи сільська рада. Завдання громади – дбати про комфорт людей: зробити освітлення, дороги, вчасно їх чистити та грейдерувати. Сьгодні в громаді ми це потрохи робимо, наближаємо адміністративні послуги до сільського населення через старост та селищний ЦНАП», – поділилась Людмила Цевух.

Серед недоліків, за словами Людмили Цевух, це зволікання Держгеокадастру передачі особливо цінних земель за межами населених пунктів громади в її безпосереднє управління. Але таку ситуацію, за словами Валентина Малиновського, мають ще 10 ОТГ Волині: Прилісненська, Вишнівська, Заболоттівська та інші, де також є особливо цінні для громад землі. Вихід із цієї ситуації – звернення громади в усі інстанції (нагадаємо, на одній з останніх сесій депутати направили таке звернення до Кабміну).

На завершення експерти порадили сільським головам відкинути усі амбіції, політичні аспекти та не зволікати в громадах з прийняттям рішення, адже всю серйозність передачі повноважень на місця держава вже реалізовує, прирівнявши громади у правах та ресурсах до міст обласного значення. Елементарний приклад цього бачимо у Шацькому районі, адже тепер декілька проектів, які будуть реалізовуватись на територіях, які ще не увійшли до Шацької ОТГ, будуть таки йти через громаду, бо, як виявилося, державний бюджет воліє співпрацювати сааме з новоствореними громадами, а не сільськими радами. Перспективи децентралізації очевидні і тут.

Тож рішення – втрачати чи здобувати – тепер за сільрадами.