«Ми потрапили в рай!» – дружини і матері загиблих воїнів відпочили на Світязі
Дружини і матері волинських воїнів, які загинули під час воєнних дій на Сході України, протягом трьох днів відпочивали в маєтку «Нестер-хаус» на Світязі.
Для жінок це був уже п’ятий вікенд, коли вони на декілька днів втекли від щоденної суєти і поринули в атмосферу душевності й умиротвореності. Сонячна травнева погода і величне озеро поруч налаштовували на відпочинок, приємне товариство, щирі розмови, заняття з волонтерами – на роботу над собою.
«Ми знову в Світязі з тими самими людьми, їхніми проблемами і болем, що не стихає з роками. Добре, що нас тут розуміють і завжди нам раді. Тішимося, що серед підприємців є такі герої-добровольці, як власник маєтку Петро Нестерук, котрі вміють тримати обіцянку, співчувати і робити добро», – розповідає волонтерка Світлана Шараєвська з громадської організації «Територія 2.2».
Цього разу в Світязь приїхали понад 20 вдів і матерів волинських військових, яких Петро Нестерук привітав особисто, побажав гарно відпочити і наголосив: «Відпочинок на Світязі – це найменше, що я можу вам подарувати, подякувавши за подвиг ваших дітей і чоловіків, які не повернулися з війни».
Комфортні і затишні кімнати, повноцінне харчування, купання в чанах, масаж, прогулянки – декілька днів відпочинку в таких умовах, і жінки починали усміхатися, випромінювати радість, на деякий час забували про свій душевний біль.
«Цього разу з нами на Світязь приїхало 5 нових жіночок: 2 вдови і 3 мами загиблих воїнів. Всі вони різні, але з глибокими ранами на серці. Кожна з них очікувала від перебування в маєтку чогось свого. Серед них була зовсім молоденька жінка, яка виховує двох діток-близняток по 1,2 року. Так от вона у вільний від занять час хотіла просто виспатися», – розповідає волонтерка.
Загалом програма заходів перебування на Світязі є для жінок насиченою і цікавою, в ній є як серйозні моменти, так і розважальні. Нинішня зустріч відбувалася під девізом: «Як жити втрачаючи», і передбачала розмови, ігри, перегляд відео. Волонтери Світлана Шараєвська і Олена Соколова, які працюють з жінками, роблять акцент на тому, щоб змусити їх духовно рости, почати змінювати власний світогляд, міцнішати психологічно і надавати допомогу іншим. Жінки, які не пропустили жодної зустрічі на Світязі (Світлана називає їх дембелями!), суттєво вдрізняються від тих, хто сюди приїхав вперше. Ті, що з досвідом, самі вже є волонтерами.
Тамара Упорова, яка мешкає в Луцьку, – перший раз на Світязі у такій компанії. «Ми потрапили в рай!» – не приховує своїх емоцій жінка.
Пані Тамара втратила на війні сина. Військовослужбовець Ігор Упоров лише добу не дожив до народження своєї другої донечки Віолетти, без чоловіка залишилася молода дружина, без сина – мама. Очі жінки завжди мокрі від сліз, їй важко згадувати минуле, проте вона в захваті від відпочинку: тут вона зігріта любов’ю і теплом гарних людей.
Відколи жінки почали приїжджати на відпочинок у маєток «Нестер-хаус», вони здружилися, обмінялися контактами і стали єдиною дружною родиною. Такі зустрічі, а ще часті посиденьки в Луцьку за чашечкою кави і підтримка волонтерів є для них порятунком, світлом, яке осяває їхній завтрашній день і дарує надію.