У ПЦУ відповіли на заклики Московського патріархату відкликати Томос

06 Квітня 2019, 10:20

2218 Джерело: фото ілюстративне

В Православній церкві України заявили, що для відкликання Томосу немає жодних підстав.

У відповіді ПЦУ на заяву Синоду Московського патріархату в Україні йдеться про те, що текст заяви містить неправду та маніпуляції, вочевидь, покликані заплутати українців, які недостатньо обізнані з реальним станом справ у церковному середовищі України та світу, – повідомляють у прес-службі Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ).

Читайте також: В УПЦ (МП) назвали надання Томосу помилкою, яка шкодить православ’ю

Патріарший та Синодальний Томос про автокефалію долає церковне розділення в Україні. Підтверджено це тим, що на Об’єднавчому Соборі 15 грудня 2018 р. розділені гілки створили єдину автокефальну Помісну Українську Православну Церкву. На сьогодні вже понад 500 релігійних громад від Московського Патріархату виявили добровільне бажання долучитися, і цей процес триває. Те, що більшість ієрархів Московського Патріархату в Україні дотепер ще не виявили бажання приєднатися до цього процесу, свідчить лише про небажання чи неготовність цих ієрархів, а не про, начебто, помилковість самого процесу.

Московський Патріархат в Україні не є тут Помісною Церквою, а є частиною Російської Православної Церкви. Надання ж Томосу про автокефалію – це пряме і цілком канонічне право Вселенського Патріархату. Завдяки реалізації цього права через Томос Вселенського Патріарха було проголошено і утверджено автокефалію переважної більшості Помісних Церков (10 з 15-ти).

Те, що сприйняття (рецепції) рішення надати Православній Церкві України Патріарший та Синодальний Томос про автокефалію в повній мірі ще не відбулося, аж ніяк не означає, що цього не станеться взагалі. Говорити про принципову неможливість визнання Помісної Української Православної Церкви з боку інших Православних Церков не має ніяких підстав. А очікувати цілковитої рецепції лише через 3 місяці після проголошення Томосу дещо недоречно. Тим більше робити це представникам Російської Православної Церкви, яка сама очікувала на своє визнання 141 рік (1692 місяці!).

Представники Московського Патріархату подають позиції деяких Помісних Церков, як підтримку власного бачення ситуації. Однак, приміром, Кіпрська Православна Церква у своїй позиції з українського питання вказує, що для досягнення певного результату потрібен час, і лише якщо згодом остаточну єдність здобути не вдасться, то в такому разі Кіпрська Православна Церква звернеться до Його Всесвятості Вселенського Патріарха, щоб він, відповідно до своїх виняткових повноважень, скликав Всеправославний собор або зібрання Предстоятелів Помісних Церков для вирішення ситуації. Того факту, що в своїй заяві Синод Кіпрської Церкви висловлює незгоду з рішеннями і позицією РПЦ (разом з її складовою в Україні), ієрархи Московського Патріархату чомусь впритул не помічають.

Намагання називати історичну та канонічну аргументацію рішень Константинопольської Матері-Церкви «безпідставною, штучною, надуманою та такою, що суперечить Церковним канонам» є необґрунтованим, адже, окрім порожніх епітетів, ніяких аргументів для цього авторами звернення не наводиться.

Єднання і примирення – це благо, а той, хто їм сприяє – чинить добро. Константинопольський Патріархат значно посприяв об’єднанню українського Православ’я. Натомість Московський Патріархат в Україні за майже 30 років лише перешкоджав досягненню і церковної єдності, і визнанню автокефалії.

Церковну єдність порушує той, хто в односторонньому порядку розриває Євхаристійне спілкування з не догматичних причин. Саме це зробила РПЦ та її українська Митрополія.

Для відкликання Патріаршого та Синодального Томосу про автокефалію Православної Церкви України немає жодних підстав, як би цього не прагнули у Кремлі і не ретранслював такі думки Московський Патріархат в Україні.

Як випливає з доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини, стаття 18(3) Міжнародного пакту про громадянські і політичні права вказує, що національна безпека не є допустимою підставою для обмеження свободи релігії або переконань. Однак обмеження допуску представників Московського Патріархату до військових частин та об’єктів аж ніяк не є обмеженням у праві сповідувати християнство чи висловлювати свої переконання. Скарги на не допуск до військових об’єктів від структури, яка жодного разу офіційно не визнала та не засудила російську агресію, що вже 5 років знекровлює Україну, викликають лише сумний подив.

Певні проросійські ЗМІ інформують про конфлікти, пов’язані з переходом громад, проте є очевидним, що це не масові, а штучно створені конфлікти Російською Церквою в Україні.

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній неодноразово наголошував, що об’єднання Українського Православ’я повинно відбуватися мирно, без насильства, на Євангельських засадах любові. Події останніх місяців засвідчили, що рішення про перехід до єдиної Помісної Української Православної Церкви ухвалюються абсолютною більшістю голосів вірян, а сам процес церковного об’єднання є мирним і реалізовується згідно з чинним українським законодавством.

Цюп'ях Мирослава Адамівна Автор(ка)

Коментарі

06 Квітня 2019, 19:44

ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ Варфоломій, милістю Божою Архієпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріарх "Ви приступили до гори Сіонської… і до церкви первороджених" (Євр. 12:22-23), блаженний серед народів Апостол Павло говорить всім вірним: і дійсно Церква є горою, тому міцною і стійкою, непорушною і непохитною. Але хоча одним стадом та одним тілом Христовим є і називається Церквою Божою, яка повсюди має сповідання Православної віри, спільність таїнства у Дусі Святому і непорушність Апостольського спадкоємства і канонічного порядку, ще від апостольських часів складається з Церков розташованих по місцях і країнах, внутрішньо самоврядованих власними пастирями і вчителями, і служителями Євангелія Христового, тобто кожного місця єпископами, з причин не лише історичного значення міст і країн у світі, але й внаслідок особливих пасторських необхідностей у них. Отож, оскільки благочестива і Богом бережена земля Україна укріплена і звеличена вищим промислом і отримала свою політичну незалежність, державні та церковні керівники якої вже майже тридцять років палко просять її церковного самоврядування та пліч-о-пліч з народом й одноголосно з давніми його проханнями свого часу зверненими до святішого Апостольського Константинопольського престолу, котрий за багатовіковим канонічним переданням зобов’язаний турбуватися про Святі Православні Церкви, які мають в цьому потребу, а найбільше про ті, які завше з ним зв'язані канонічними узами, як-от історична Митрополія Київська, - то наша Покірність з Преосвященними при нас Митрополитами та всечесними улюбленими в Святому Дусі братами і співслужителями, з обов’язку турботи Великої Христової Церкви за Православний світ, для зцілення постійно загрожуючих розколів та розділів у помісних Церквах, однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої і цілковито незалежної держави України разом із Священними Митрополіями, Архієпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями і всіма в них церковними установами, що знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною і самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул "Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України", - не допускається якогось доповнення чи віднімання від його титулу без дозволу Константинопольської Церкви, - який є головою Святішого Синоду, котрий щороку скликається з Архієреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством, з числа тих, що мають єпархії в географічних межах України. Таким чином управлятимуться справи Церкви в цій країні, як проголошують божественні і святі Канони, вільно й у Святому Дусі, і безперешкодно, без будь-якого іншого зовнішнього впливу. До того ж, цим підписаним Патріаршим і Синодальним, ми визнаємо і проголошуємо встановлену, в межах території України, Автокефальну Церкву нашою духовною донькою і закликаємо усі Православні Церкви визнавати її як сестру і згадувати під іменем "Святіша Церква України", як таку, що має своєю кафедрою історичне місто Київ, не може ставити єпископів чи засновувати парафії за межами держави; вже існуючі тепер підкоряються, згідно порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження у Діаспорі, бо юрисдикція цієї Церкви о е територією Української Держави. І ми надаємо їй привілеї і всі суверенні права, належні автокефальній церковній Владі, так що відтепер Митрополит Київський і Всієї України, здійснюючи богослужіння поминає "Усіх Єпископів Православних", а сонм найсвятіших Архієреїв при ньому поминає його ім’я як Першого і Предстоятеля Найсвятішої Церкви в Україні. Те, що стосується внутрішнього церковного управління, розглядається, судиться і визначається виключно ним і священним Синодом, слідуючи євангельському та іншому вченню, згідно із священним переданням і шанованими канонічними постановами нашої Святої Православної Церкви, і настанові 6-го канону І Нікейського Вселенського Собору, який визначає, що "якщо ж при спільному голосуванні всіх, яке буде справедливим, і згідно церковного канону, двоє чи троє через власну схильність до суперечок заперечують, то нехай має силу рішення більшості", до того ж зберігається право всіх архієреїв та іншого духовенства на апеляційне звернення до Вселенського Патріарха, який має канонічну відповідальність приймати безапеляційні судові рішення для єпископів та іншого духовенства помісних Церков, згідно з 9-м і 16-м священними канонами IV Халкедонського Вселенського Собору. Прояснюємо до вище сказаного, що Автокефальна Церква України визнає головою Святіший Апостольський і Патріарший Вселенський Престол, як і інші Патріархи і Предстоятелі, і має разом з іншими канонічними обов'язками і відповідальностями, насамперед для збереження нашої Православної Віри неушкодженою та канонічної єдності і спілкування з Вселенським Патріархатом й іншими помісними Православними Церквами непорушними. І до цього, Митрополит Київський і всієї України, як і архієреї Найсвятішої Церкви України, обираються віднині відповідно до належних положень божественних і священних Канонів і згідно з відповідними положеннями її Статуту, які мають в усьому обов’язково відповідати положенням цього Патріаршого і Синодального Томосу. Усі архієреї зобов’язані турбуватися, щоб боголюбно пасти народ Божий, провадячи в страху Божому мир і згоду в країні та в своїй Церкві. Але щоб в усьому перебував не применшений зв'язок духовної єдності і спілкування святих Божих Церков, бо ми навчилися "зберігати єдність духа в союзі миру"(Еф. 4: 3), то кожний Блаженніший Митрополит Київський і всієї України повинен поминати за давніми переданнями святих Отців наших, Вселенського Патріарха, Блаженніших Патріархів та інших Предстоятелів помісних Православних Церков, у ряду Диптихів, згідно з канонічним порядком, отримавши своє місце після Лредстоятеля Церкви Чехії і Словакії в священних Диптихах і на церковних зібраннях. Таким чином, православна Церква України, через свого Першого чи канонічного місцеблюстителя Київського Престолу, зобов’язана брати участь стосовно важливих канонічних, догматичних та інших питань в між православних нарадах, які збираються час від часу, за священним звичаєм, від початків усталеним Отцями. Перший же, настановлений, зобов’язаний обов'язково посилати необхідні належні Мирні Грамоти до Вселенського Патріарха і до інших Предстоятелів, і сам має право від них отримувати, починаючи свої мирні поїздки від Першопрестольної Церкви Константинополя за звичаями, отримуючи від неї і Святе Миро, для вияву духовної єдності з нею. Для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру слід Блаженнішому митрополит Київський і всієї України, від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до нашого Святішого Патріаршого і Вселенською Престолу, прагнучи від нього авторитетної думки і твердого взаєморозуміння, при чому права Вселенського Престолу на Екзархат в Україні і священні ставропігії зберігаються неприменшеними. Отож, на усіх цих умовах, наша Свята Христова Велика Церква благословляє і проголошує Православну Церкву України Автокефальною і щедро закликає на Ієрархію на Українській землі, непорочний клір і благочестивий народ її, з невичерпного скарбу Святого Духа, божественні дари, молячись, щоб Перший і Великий Архієрей Ісус Христос, заступництвом всенеспорочної і всеблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, святого славного і рівноапостольного князя Володимира і святої славної княгині Ольги, преподобних і богоносних Отців наших, подвижників і монахів Києво-Печерської Лаври та інших монастирів, нехай укріпить назавше її в тілі Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви таким чином зараховану Автокефальну Церкву України і подасть їй благостояння, єдність, мир і зростання, на славу Його і Отця і Святого Духа. Таким чином таке вирішене і розсуджене і в радості сповіщене вам від шанованого Центру Православ’я було соборно затверджено, для постійного збереження видасться цей Патріарший і Синодальний Томос, написаний іпідписаний в Кодексі нашої Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений в точній і ідентичній копії Блаженнішому ГІрсдстоятелю Святішої Церкви України, кір Єпіфанію і Його Високоповажності Президенту країни пану Петру Порошенку, для вічного доказу і постійного представлення. Року дві тисячі дев’ятнадцятого, місяця січня, 6 числа, індиктіона 12. †Вселенський Патріарх Варфоломій, в Христі Бозі вирішує †митрополит Вріульський Пантелеймон, †митрополит Італійський і Мальтійський Геннадій †митрополит Германський Августин †митрополит Транупольський Герман †митрополит Нью-Джерський Свангел †митрополит Родоський Кирилл †митрополит Ретімнський і Авлопотамський

06 Квітня 2019, 19:49

ПЦУ начала призывать к принятию сана всех желающих, ведь в общинах некому служить. По экспертному мнению, процесс получения Томоса был организован неудачно - массового перехода священнослужителей не произошло, а для обучения священника нужно не менее 5-6 лет. «Умоляем – ищите по селам мужчин» Недавно созданная Православная Церковь Украины испытывает нехватку священнослужителей для окормления своих новых приходов. Митрополит ПЦУ Даниил (Ковальчук) заявил: «Села возвращаются, а священников не хватает». «Умоляем – ищите по селам мужчин, которые достойны служить Господу Богу в Святой Церкви. Мужчины, кто может принять на себя бремя священства, – примите ради будущего Ваших детей, нашей Церкви и государства», - написал митрополит на странице «Правосланые Буковины» в Facebook.

06 Квітня 2019, 23:00

Недавно созданная Православная Церковь Украины испытывает нехватку священнослужителей для окормления своих новых приходов. Митрополит ПЦУ Даниил (Ковальчук) заявил: «Села возвращаются, а священников не хватает». «Умоляем – ищите по селам мужчин, которые достойны служить Господу Богу в Святой Церкви. Мужчины, кто может принять на себя бремя священства, – примите ради будущего Ваших детей, нашей Церкви и государства», - написал митрополит на странице «Правосланые Буковины» в Facebook.

08 Квітня 2019, 16:14

Суд задовольнив позов народного депутата Олександра Долженкова проти Андрія Парубія. В новітній історії України відбулася знакова подія: суд вперше став на сторону громадськості, визнавши дії влади щодо УПЦ протиправними. 5 квітня 2019 Окружний адміністративний суд Києва ухвалив визнати протиправними дії голови Верховної Ради України Андрія Парубія у зв'язку з прийняттям законопроекту про примусове перейменування канонічної Церкви. Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомив народний депутат Верховної Ради України Вадим Новинський.

10 Квітня 2019, 08:06

Але й сволота той новинський