Одіозний перевізник із Шацька програв справу у суді

Волинський перевізник Сергій Приймук подав до суду на Департамент інфраструктури та туризму Волинської ОДА з вимогою скасувати рішення конкурсного комітету в частині недопущення його на участь у конкурсі перевізників на маршрут №30 «Луцьк – Гряда».

Свої вимоги підприємець мотивував тим, що його кандидатуру члени комітету безпідставно зняли з конкурсу, - пише Волиньpost.

Так, у травні цього року Департамент інфраструктури та туризму Волинської ОДА проводив конкурс на перевезення на міжміських та приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування.

Для участі в конкурсі учасники повинні були надати пакет документів, а переможця конкурсна комісія визначала за найвищою кількістю балів.

Порядок та механізм нарахування балів визначений постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 3 грудня 2008 року. Зокрема, члени конкурсного комітету звертають увагу на наступне:

- сумарна пасажиромісткість автобусів;
- строк експлуатації автобусів;
- середньооблікова кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку;
- наявність: не менше трьох працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів; не менш двох працівників, які проводять щоденний огляд стану здоров’я водіїв; бали нараховують в тому разі, якщо вищезгадані працівники працюють на повну ставку, а у штаті перебувають не менше як рік до дати оголошення конкурсу, а матеріально-технічна база знаходиться на відстані не більше 100 кілометрів від місця формування оборотного рейсу;
- робота перевізника – переможця попереднього конкурсу не менше передбаченого договором (дозволом) строку на маршруті (маршрутах), що є об’єктом конкурсу.

Зрештою, коли претенденти подали свої документи, то виявилось, що у одного з них, а саме у Сергія Приймука, є неточності, за що його й усунули від участі у конкурсі.

Виявляється, що він вказав недостовірні дані відносно одного з працівників. А саме, згідно з документами, у перевізника Сергія Приймука на посаді водія та одночасно на посаді механіка працює одна й та ж людина, при чому на повній ставці та ще й без відповідної на це освіти.

Проте дивним є той факт, як водій, який здійснює рейс у якості водія, в той же час може здійснювати огляд технічної справності автобусів.

Окрім того, сам наказ про переведення водія на посаду механіка не зареєстрований у місцевому центрі зайнятості. Зауважимо, що раніше підприємці повинні були реєструвати всі накази щодо призначення, звільнення чи переведення у центрі зайнятості.

Проте, як розповів позивач, коли він хотів завізувати документ, то у центрі йому відмовили, мовляв, приймаються зміни щодо порядку реєстрації документів. Відтак вони тимчасово не можуть цього зробити. Проте головуюча по справі суддя Марія Александрова зауважила, що у поданих суду матеріалах міститься інформація про те, що центр зайнятості робив певні записи та реєстрації ще довго після того, як до них нібито звертався позивач.

Згодом виявилось, що наказ про переведення взагалі зник, при чому дорогою від Шацька до конкурсного комітету.

Позивач звинувачує у цьому членів конкурсного комітету, мовляв, там у них корупція та ще й куди не глянь – скрізь родинні зв’язки. А самі члени конкурсної комісії упереджено до нього ставляться.

Мовляв, документи до Департаменту передавала сестра дружини позивача, яка, до слова, раніше працювала у нього на посаді касира, а згодом пішла в декрет.

В той же час представник третьої особи (переможця конкурсу) Рустам Дячук наголосив, що у штатному розписі перевізника немає такої посади, як касир. Відтак виходить, що родичка перевізника або працювала на неіснуючій посаді або ж цю посаду скоротили з моменту виходу жінки у декретну відпустку. Що і в першому, і в другому випадку є порушенням чинного законодавства.

Проте жодних доказів того, що жінка передавала спірний наказ, окрім її свідчень, немає.

Однак це не єдине порушення, через яке конкурсний комітет зняв кандидатуру Сергія Приймука з розгляду. Як переконували представники позивача, водій міг працювати механіком за сумісництвом, адже, згідно з умовами ліцензії на здійснення перевезення, технічний огляд транспортних засобів може здійснювати й інший працівник підприємства, який має відповідну освіту.

Проте представник третьої особи Рустам Дячук наголосив на тому, що у водія-механіка освіта тракториста, відповідно, він не має повноважень обслуговувати пасажирські автобуси.

Окрім того, в судовому засіданні стало відомо, що це вже не перший випадок, коли Сергія Приймука не допустили до участі в конкурсі. Ще у лютому 2016 року Сергій Приймук подавав документи на участь в конкурсі на інший маршрут, однак також вказав недостовірні дані.

Зокрема, ще до дати оголошення конкурсу у нього працювало понад рік 3 механіки на повну ставку. Однак, як виявилось, один з механіків працював не повний рік. Відтак перевізнику відмовляють вже не вперше.

Крім того, з ним вже неодноразово розривали договори, оскільки на Волині Сергій Приймук має репутацію не досить надійного перевізника, адже саме його водії неодноразово висаджували учасників АТО з автобусів, а сам Сергій Приймачук спільно з дружиною та тещею має ряд транспортних компаній та підпільних автостанцій. 

Отож, не погоджуючись із цим, він подав позов до Волинського окружного адмінсуду з вимогою скасувати рішення конкурсного комітету в частині недопущення його до участі в конкурсі та провести новий і вже за його участю.

В ході судового розгляду Сергій Приймук просив суд залучити до розгляду справи конкурсний комітет та тимчасово заборонити комісії виносити наказ про введення в дію рішення про визначення переможців.

Представників конкурсного комітету таки залучили до розгляду справи в суді, однак вони відмовились отримувати повістку, а клопотання про забезпечення позову суддя Марія Александрова залишила без розгляду.

Зрештою після кількагодинного судового засідання суддя винесла рішення – відмовити Сергію Приймуку у задоволенні його позовних вимог повністю.