У Шацьку - осіння пора весіль
Є така традиція в селищі - на другий день після весілля, зазвичай у понеділок, возити незвичним транспортом батьків, які одружили свою останню дитину. Це і є, по суті, найвеселіший день весільного торжества: батьків одного з молодят переодягають у комічних персонажів, буває - жінку в чоловіка і навпаки.
З місця, де відбувається гостина, їх везуть возом чи тачкою центральними вулицями селища. Батькам, які одружували дітей у неділю, 4 вересня, ще пощастило - їхнім транспортом була майже справжня карета. Не помітити таку процесію просто неможливо. Пісні, пританцьовування, примовляння, жарти, голосні розмови! Весільні гості зупиняли перехожих, змушували водіїв автівок пригальмовувати - і не відпускали, поки ті не випивали до дна келих за здоров'я молодих.
Ще добре, коли батьків повозять-повозять та й лишать у спокої. А буває, що викидають із тачки в озеро чи ще гірше - у болото.
Утім, ображених на весіллі немає. Тільки радість від того, що поєднали свої долі двоє щасливих молодих людей.
Після закінчення Успенського посту почалася осіння пора весіль. Як кажуть у народі, закінчиться вона на Дмитра (8 листопада), перед початком Пилипівки. Відтак, колись жартували: «До Дмитра дівка хитра, а на Михайла піде заміж і за попихайла», оскільки у давні часи було прийнято не засилати до дівчини сватів після 8 листопада.
Звичайно, зараз інші часи, і дівчата одружуються й до Дмитра, й після нього, й після Михайла, і обходяться без сватів. Але в Шацьку таки дотримуються цих звичаїв і стараються не гнівити Бога гуляннями у піст.
До Дмитра ще більше двох місяців. Не одна пара стане на рушничок щастя, народяться молоді сім'ї, поїдуть вервечками тачки-вози-карети по вулицях Шацька. Життя триває.