До дня народження Шацького району: сторінками історії

Рівно 26 років тому на адміністративній карті України відновив свою діяльність Шацький район. Це рішення прийняла Верховна Рада України, головою якої на той час був Іван Плющ.

Шацький район розташований в крайньому північно-західному куточку України. Це чудовий озерно-лісовий край Волині. Вперше район утворений у 1940 році, проте в результаті хрущовської реформи у 1963 році був приєднаний до Любомльського району. Рівно півстоліття Шацькй район входив до складу Любомльського, і завдяки старанням ініціативних шачан та керівництва Волині, котрі таки дослухалися до доводів місцевих, стали клопотати за відновлення його як адміністративно-територіальної одиниці. До уже відновленого району ввійшли Шацька селищна і 8 сільських рад.

Старий Шацьк

Зараз Шацький район займає територію площею 750 км² (3.7 % території області), на якій розміщенні 24 озера, протікає 3 річки. Найбільшим серед озер є перлина Волині, одне з семи природніх чудес України озеро Світязь.

Перша згадка про Шацьк належить до 1410 року, коли польський король Ягайло послав мисливців до шацьких лісів для заготівлі м'яса на військові потреби. В 1595 році Шацьк згадується у документах як містечко. За люстрацією 1564 року, Шацьк (в люстрації називається Шечко) налічував 35 дворів тяглих селян, 7 городників, 3 комірники і 33 рибалки. Всі ці категорії населення перебували в становищі кріпаків.

В 1812 році Шацьк в складі північно-західної Волині зазнав навали наполеонівських військ. В середині вересня 1812 року населений пункт був визволений від французів.

З 1768 по 1849 рік селище належало родині феодала Браницького. Пізніше царські власті конфіскували землі Браницького, і селяни Шацька набули статусу державних. З початку викупу земель поглибилася майнова нерівність. За люстрацією 1874 року, з 305 дворів лише 43 одержали «повний наділ», 186 півнаділу, решта і того менше. В 1906 році в Шацьку налічувалося 428 дворів і 2886 чоловік населення.

В період Першої світової війни цілі сім’ї були змушені евакуюватися до Росії. Їх повернення назад затягнулося на роки. Жовтнева революція в Росії докотилася і до Шацька.

З кінця 1920 року по вересень 1939 року Шацьк входив до складу панської Польщі.

17 січня 1940 року Шацьк став районним центром, а в березні цього ж року відбулися вибори до місцевих рад. Відкрилась семирічна школа. Всі діти отримали можливість вчитися.

Весною 1941 року в Шацьку було створено три колгоспи. Та мирну працю шачан перервав віроломний напад фашистської Німеччини. 25 червня фашисти окупували селище. За період до 21 липня 1944 року загарбники знищили близько тисячі жителів Шацька та навколишніх сіл, переважно єврейської національності, спалили десятки селянських дворів, що прилягали до селища. 183 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на примусові роботи.

Остаточно райцентр був визволений від німецько-фашистських загарбників 21 липня 1944 року.

Таким колись юбуло приміщення Шацького лісовог коледжу

Ресторан «Голубі озера»

В мирний час було відновлено роботу районних установ. Розпочалась відбудова господарства і житлового фонду. Найбільшими підприємствами стали промкомбінат, рибзавод, молокозавод, пекарня, цегляний завод. В 1957 році була створена міжколгоспна будівельна організація. А засновану ще до війни МТС перетворено на сучасне ремонтно-транспортне підприємство. У 1983 році на території району створили Шацький національний природний парк.

Районний центр внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878.

Сьогодні молодий Шацький район розвивається, розбудовується, покращується інфраструктура, росте його популярність як унікального озерного краю.

Не оминула район і адміністративно-територіальна реформа, відповідно до якої 27 березня 2016 році створилася Шацька ОТГ. Першим її головою жителі 11 сіл, які увійшли до ОТГ, обрали нині покійного Сергія Віннічука.

Зараз в Шацькому районі нараховується 10 пам’яток архітектури, з яких 3 – національного значення: Казанська церквав селі Піща (1801 рік), Петро-Павлівська церква в селі Світязь, дзвіниця Петро-Павлівської церкви (1846 рік).

Серед видатних уродженців Шацького району є Властіміла Абданк-Абжолтовська, (чеська перекладачка української літератури, письменниця, редактор, яка народилася 1 жовтня 1904 року у селі Вільшанка), Михайло Пашечко, доктор технічних наук, професор Національгого університету «Львівська політехніка, уродженець села Острів’я), Антон Цвид, (український журналіст, поет та письменник, уродженець села Світязь), Володимир Королюк (журналіст газети «Голос України», журналіст-розслідувач резонансних кримінальних справ, політичний діяч, автор книг та публікацій, уродженець села Пульмо)  Сергій Цюриць (, поет, уродженець села Мельники).