На Шацьких озерах – пік зимової риболовлі. ФОТОРЕПОРТАЖ
Шацькі озера взимку перетворюються на столицю зимової риболовлі. Звідкіля тільки сюди не їдуть любителі посидіти вдень в тиші з вудкою серед таких же «одновірців», та годинами чекати у передчутті наступної рибини. По рибалках можна географію Волині і не тільки вивчати: Шацьк, Головне, Ковель, Любомль, Володимир-Волинський, Луцьк...
І навіть мороз та вітер не заважає таким відчайдухам!
Тут, на озері, вони всі рівні: начальники та прості робітники, акули великого і малого бізнесу, держслужбовці та безробітні, лікарі та вчителі. Одним словом – риболовна секта. Бо усіх поєднує ота свята любов, котра змушує у вихідні дні кидати свою родину та цілісінький день (а іноді й два), щоб кайфонути (інакше, вглядаючись в обличчя рибалок та їхні очі під час чергового кльову, назвати не можна) біля лунки, поспілкуватися з такими ж відчайдухами, та похвалитися своїм найбільшим уловом.
У когось із рибалок «зимового» стажу на озері – майже 40 років. А хтось, як от 9-річний Данилко та 11-річний Назар з Шацька – на озері взимку звикли рибалити ще … з дитсадка!
Вони на озері – самі, у клунку на санчатах – усе необхідне, щоб зігрітися та підкріпитися. Холоду хлопчаки не відчувають, адже тепло одягнені, та й зігріває їх вже, мабуть, ота чоловіча «рибна солідарність». До речі, саме у юних шацьких рибалок і було найбільше риби! Знай наших!
За черговою порцією рибного адреналіну приїхав із Чернівецької області на Шацькі озера 58-річний Кальєн Зафір.
Це – уже п’ятий його рік, як він приїжджає в Шацьк до знайомих погостювати та обов’язково навідується на озера порибалити. І удача не змушує чоловіка довго чекати: очі сповнюються радісним блиском, коли з лунки витягує хоч і невелику, зате таку очікувану рибинку!
Хтось їде на озеро велосипедом, хтось іде пішки, а хтось навіть намети ставить.
«Це ті, хто приїжджає на два-три дні сюди», - підказують більш досвідчені риболови.
І вже, мабуть, ніяким дивом їх звідти не витягнеш. Бо ж там їхнє життя, їхній драйв та спокій, натхнення та сила!