Будівництво школи в селі Піща двічі «забирали» в інші села

25 Січня 2019, 22:00

5788

У селах Волині понад двісті малочисельних і малокомплектних шкіл, чимало з яких розташовані в старих, малопристосованих приміщеннях. На жаль, ця проблема стосується і деяких великих шкіл.

Прикро, але волинські села, особливо в південних і західних районах, старіють. Дітей народжується менше, а відтак порожніють шкільні класи. Статистика засвідчує: нині в області в 12 загальноосвітніх школах І ступеня навчається менш як по 10 учнів, в 38 ЗОШ І-ІІ ступенів – 40 і менше учнів і 41 ЗОШ І-ІІІ ступенів 100 і менше учнів. Звичайно, з такою ситуацією миритися не можна. Навчання учнів у таких школах обходиться в рази дорожче та і рівень знань не завжди відповідає сучасним вимогам.Напевно, саме тому Волинь – серед лідерів із закриття загальноосвітніх шкіл. За останні п’ять років в області їх стало на 70 менше. І процес цей продовжуватиметься, - пише Голос України.

Щоправда, дається це нелегко. Кожен раз, коли мова заходить про закриття малочисельної школи, громади чинять серйозний опір. Як так, дід мій вчився в цій школі, мати, я, а дочка не зможе?! Недопустимо, не дамо закрити.

Читайте також: Оголосили тендер на реконструкцію школи в селі Піща

Показали, як виглядатиме нове приміщення Піщанської школи

Часто протестувальниками рухає не здоровий глузд, а звичайна ностальгія за давно минулими в цій хатинці дитячими роками: відмовитися від неї, ніби зрадити когось із рідних. А те, що в класі лише по два-три учні, що багато вчителів-сумісників, матеріальна база такої школи слабка, батьків не хвилює. Часто їх підтримують і місцеві депутати, не розуміючи, що роблять недобру послугу насамперед дітям.

«Перше завдання, яке ми ставимо перед собою, це переконати батьків, що первинним у цій ситуації є не близькість школи, а якість знань, — – В США возять до школи дітей навіть за 40-50 кілометрів, а в нас більш як десять кілометрів ніде немає. Є навіть у межах пішохідної доступності. Два-три кілометри до великої школи, але ні, будуть віддавати дітей в оту хатинку без спортзалу, їдальні, Інтернету, з туалетом на вулиці... Аби лише біля дому було. Протягом двох років ми реформували 167 шкіл. Це не означає, що всі закрили. Частину закрили, а в частини понизили ступінь. Наприклад була школа І-ІІІ ступенів, а стала І-ІІ чи І ступенів. Чи створили там дошкільний заклад», – розповідає начальник управління освіти, науки і молоді облдержададміністрації Людмила Плахотна.

Шкільний бунт у Стобихівці був не першим у Камінь-Каширському районі. Кілька років тому подібне вчинили в селі Осівці, де школа І-ІІ ступенів і досі розташована в старих дерев’яних будівлях, чимось схожих на хатку дячка, в якій малий Тарас Шевченко отримував перші уроки грамоти. Селянам тоді таки вдалося привернути увагу влади до своїх проблем, і сьогодні в Осівцях швидкими темпами ведеться будівництво нової школи.

Вже цього року 1 вересня вона відкриє перед місцевою дітворою свої двері.

Значно гірша ситуація в селі Піща Шацького району, де довелося побувати в листопаді 2017 року. Тут школа теж розташована в кількох старих будівлях. Головний корпус – цегляний, збудований земством для школи ще в 1913 році, решта дерев'яні, які давно б слід розібрати на дрова (село, як і весь Шацький район, не газифіковане). В одній із таких хатинок «на курячих лапках», що найближче до озера Піщанського, вчаться учні початкових класів. Поселили їх у ній тому, що найтепліша. Зручності для дітей більш як за сотню метрів на вулиці. Тож у зимову пору часто хворіють.

«У 1969 році вже був проект на нову школу. Працював тут такий хороший директор, і він погодився взятися за це будівництво. Але пішов з учнями в Карпати, стався серцевий напад і помер там. Прийшов інший директор, більше десяти років обіймав цю посаду. Він не дуже цікавився будівництвом. І проект той віддали в Любомльський район село Полапи. Ми просили, щоб нам збудували нову школу. Виділили місце за селом, така велика територія, типова школа і під’їзд до неї, каналізація. І все було б гаразд. Але відкладали. То того немає, то іншого. Потім кажуть: дивіться в планах району в 2010 році вам передбачено побудувати нову школу. Що ж, будемо чекати. Раз... і в сусідньому селі Ростані звели. Певна річ, і там потрібна школа, тому, що стара валиться», – розповідає директор Піщанської школи І-ІІІ ступенів Любов Ковальчук.

«У Піщі добудовувати щось, каналізувати, цього не варто робити, потрібна нова школа. Зводити школу слід в центрі села, а не на березі. А в старій школі, її червоному цегляному корпусі, будинок відпочинку зробити,» – погоджується Людмила Плахотна.

Між іншим село Піща – своєрідна візитівка України. За кілька кілометрів Польща, Білорусь. Саме тут ми побачили нульовий кілометровий стовпчик на шосе, що веде з Білорусі в Ковель. До Луцька звідси таких аж 190. Однак хотілося, щоб ця солідна відстань не завадила керівникам області нарешті вирішити шкільне питання цього мальовничого села на далекій околиці української землі.

Нагадаємо, в минулому році вже виготовили проект на реконструкцію та добудову ЗОШ І-ІІІ ст. с.Піща, а також оголосили тендер на будівництво школи.