Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Директорка «Лісової пісні» Руслана Дибель
Директорка «Лісової пісні» Руслана Дибель

Взимку в санаторії «Лісова пісня» пахне травами

19:00 23.01.2019
1015

Репортаж із волинської оздоровниці «Лісова пісня», визнаної «Лідером року 2018» Національного бізнес-рейтингу серед санаторно-курортних закладів України.

Про це інформує Волинь.

Поки озеро Пісочне спить під кригою

— У теплу пору року біжиш на пляж засмагати, купатися. А коли приїжджаю в «Лісову пісню» у міжсезоння, то більше зосереджуюся на процедурах, щоб підлікуватися. І результатом завжди задоволений. Тут тепер є дуже гарні можливості для реабілітації, — ​розповідав колега Петро Рузак, коли журналістські дороги привели нас у Шацький район.


Виявилося, так вважає не тільки він. Хоча нині в озері Пісочному, вода якого збагачена сріблом та гліцерином, купаються тільки «моржі», санаторій не простоює.

— Три тижні відпустки — ​і знову до роботи. Лише завдяки цілорічній завантаженості можна зберегти спеціалістів-професіоналів, які є нашим найбільшим багатством, — ​каже директорка оздоровниці Руслана Дибель, яка прийшла у «Лісову пісню» 27 років тому і завоювала підтримку та довіру колективу. — ​Люди мають потребу і бажання відновлювати у нас своє здоров’я і за комерційними путівками, і за соціальними.


У санаторії завершують заміну дерев'яних вікон у переходах між корпусами.

Коли у 2005-му ми створили післяінфарктне реабілітаційне відділення, дехто в Луцьку крутив пальцем біля лоба: мовляв, хто після такої хвороби відважиться їхати до вас. А ми ризикнули — ​і час показав нашу правоту. Тепер у «Лісову пісню» просяться пацієнти після інфарктів, інсультів, травм, які раніше, виписавшись із лікарні, були залишені сам на сам зі своїми проблемами.

На жаль, безоплатні путівки мають змогу одержати не всі, хто їх потребує. Ніхто в державі не задумується, що повноцінна реабілітація дуже часто стає порятунком від інвалідності, а отже, це вигідно й економічно, і з моральної точки зору. Втім, у коридорах лікувального комплексу ми побачили і людей на візках, і вчорашніх бійців після поранень, і стареньких ветеранів праці. Хтось тут уперше, а є й відпочивальники зі стажем.


Директор оздоровниці Руслана Дибель прийшла у колектив 27 років тому і завоювала повагу і довір'я колег.

— Четвертий раз уже в «Лісовій пісні». Якби не відчував полегшення після їхніх процедур, то не просився б сюди, — ​хвалить масажистів і привітних медсестер Василь Крам із Камінь-Каширського району.

У кабінеті кінезотерапії застали за роботою лікарів Олену Іванюк та Петра Лопушука, які показали, як працює нове сучасне обладнання. Лікувально-діагностична база за останні роки у санаторії зміцнилася.

Використовують тут і природні можливості оздоровлення, наприклад грязелікування. Цілющі властивості шацьких торф’яних грязей підтверджені Одеським інститутом курортології. Як, до речі, і місцевої мінеральної води. У санаторії мають намір відкрити свій бювет. А найбільша мрія Руслани Дибель — ​добудова спортивно-оздоровчого корпусу з басейном, щоб люди могли приймати цілющі водні процедури, поки Пісочне спить під кригою.


Є змога і помолитися, і пригоститися, і повеселитися…

Під час екскурсії санаторієм здалеку почули церковний спів. У невеличкій капличці проходила служба Божа.

А у лікувально-діагностичному відділенні того дня потрапили на презентацію чаю під назвою «Чисті судини». Смакуючи духмяним настоєм, вивідали його рецепт: шипшина, глід, молоде листя берези, стевія та кропива. Траволікування в «Лісовій пісні» — ​це сотні зборів із понад шести десятків лікарських рослин, які працівники заготовляють у навколишніх лісах, на луках екологічно чистої місцевості й використовують не тільки для приготування чаїв у фітобарі, а й для ванн, фітоаплікацій, обгортань…


У кабінеті психологічної реабілітації якраз тривав сеанс психоемоційного розвантаження учасників бойових дій на Сході України.

— А ви цикубу вже куштували? — ​підкидає хтось із присутніх «дегустаторів» запитання.

Силкуюсь вгадати, про що йдеться, адже про напій із такою назвою раніше чути не доводилося.

— Це — ​один із видів нашої фірмової кави, яку пропонуємо тим, хто за станом здоров’я не може пити звичайну, — ​пояснює спеціаліст із фітотерапії. — ​Готується вона із коренів цикорію та кульбаби у певному співвідношенні, містить багато вітамінів групи «В», калію, магнію, корисна при хворобах серцево-судинної системи. Особливо важливий у цій каві великий вміст інсуліну, що робить її дуже цінною для профілактики і лікування цукрового діабету.


Відпочивальники насолоджуються запашним чаєм під дівочий спів. У кожному відділенні тут є свої вокалісти, самодіяльні артисти, які на свята беруть участь у концертах. Щоб урізноманітнити дозвілля, запрошують і професійні колективи.

— Щоб здоров’я відновилося, людина повинна бути радісною, задоволеною. Відповідний настрій створює оточення, привітний персонал, картини на стінах, приємна музика… Але головний наш «козир» — ​казкова, незаймана природа, — ​каже Руслана Дибель. — ​Територія санаторію — ​17,5 гектара соснового лісу, що оточує нас довкола, тягнеться на десятки кілометрів. Запитувала у хлопців — учасників бойових дій, що їм приносить найбільше полегшення. Кажуть: «У вас прекрасний психолог Світлана Сіжук, але все ж найкращі ліки — ​тиша, спів птахів, рибалка, оксамитові хвилі озера».


Понад два роки діє тут відділення реабілітації ветеранів війни на Сході України. Постійно відправляє колектив санаторію і благодійну допомогу військовим. Адже у багатьох працівників воювали сини. А нещодавно директорка санаторію та її заступник Петро Ткачук одержали з рук заступника командира батареї 39-го зенітно-ракетного полку волонтерські відзнаки від командування та особового складу.

— Ми — ​як одна дружна родина, кожен на своєму місці старається людям догодити, щоб поверталися вони із санаторію зміцнілими, задоволеними. Я уже 22 роки тут працюю, маю чимало пацієнтів — ​«старожилів», яких поставили на ноги після важких недуг, — ​розповідала кардіолог Тетяна Лопушук.

А у їдальні накривали обідні столи. Завідувачка виробництва Тетяна Храновська показує меню, в якому на вибір пропонують по кілька перших і других страв. Планують запровадити так званий «шведський стіл», але спочатку вивчають «громадську думку».


З усього було видно, що в «Лісовій пісні» дбають про належні умови проживання, лікування і відпочинку, щоб люди добрим словом згадували оздоровницю, в якій пахне травами і тепло від привітних усмішок персоналу.

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

Загрузка...
Коментарі
18 лютого
Вчора
16.02.2019
15.02.2019
14.02.2019
13.02.2019
12.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин