Минули роковини загибелі захисника із Пульма Сергія Ткачука

Віта Шепеля

3 серпня 2026, 10:42

1057

2 серпня минув рік, як у війні з російськими окупантами загинув захисник з Пульма Сергій Ткачук.

Про це повідомили у Шацькій селищній раді, передає Район.Шацьк.

Вшанувати пам'ять захисника прийшли до його могили рідні та близькі, представники селищної ради, духовенство.

Сергій Ткачук народився 6 грудня 1975 року в селі Пульмо. Після закінчення місцевої школи здобув професію токаря у професійно-технічному училищі міста Сміла Черкаської області. Повернувшись до рідного села, працював у будівельній сфері: виконував будівельні роботи, майстерно клав плитку, їздив на тимчасові заробітки, зокрема й за кордон.

У Сергія була сім’я. Разом із дружиною виховували сина, який нині проживає в Італії. Найзаповітнішою мрією чоловіка була донька, яку він хотів назвати Лідією – на честь своєї мами.

9 березня 2022 року Сергія мобілізували до лав Збройних Сил України. У званні солдата він став на захист Батьківщини, виконуючи бойові завдання на Донецькому напрямку у складі військової частини А7015. Був артилеристом танкової бригади, мужньо та самовіддано боронив українську землю.

У мирному житті Сергій понад усе любив риболовлю. Мав добре серце й особливу любов до тварин. Навіть на передовій знаходив час, щоб нагодувати, полікувати й прихистити котів і собак. Для нього вони були маленькою розрадою серед жахіть війни. Рідні та друзі пам’ятають Сергія щирим, добрим і водночас вимогливим до себе та інших, товариським, уважним, скромним і справедливим. Він завжди відстоював правду, цінував людей і ніколи не втрачав оптимізму.

Під час служби постійно підтримував зв’язок із сестрою Галиною. Ділився з нею новинами з фронту, а вона всіляко підтримувала брата й допомагала, чим могла.

2 серпня 2025 року Сергій Ткачук зник безвісти під час виконання бойового завдання на Донеччині. Лише згодом стало відомо, що автомобіль, у якому він перебував разом із побратимами, був знищений унаслідок атаки ворожих безпілотників. Усі військовослужбовці загинули. Декілька місяців рідні жили між надією і болем, доки особу захисника не вдалося встановити за допомогою ДНК-експертизи.

31 жовтня 2025 року Сергія Ткачука провели в останню земну дорогу. Чин похорону відбувся у Свято-Миколаївському храмі села Пульмо. Героя поховали з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі.

За мужність, відвагу та вірність військовій присязі Сергія Ткачука посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності перед захисником, який віддав найдорожче – власне життя – за свободу й незалежність України. Вічна пам’ять і слава Герою!