Майстриня з Шацька створила унікальне вишите родове дерево
808 У селищі Шацьк живе майстриня Оксана Козак, яка своєю творчістю зберігає родинну пам’ять і традиції української вишивки.
Про це розповіли у Шацькому будинку культури.
В кожному селі є люди, які не просто живуть поруч, а тихо й красиво творять його душу. Саме такою людиною є Оксана Козак – майстриня народного мистецтва, чия творчість народжується з любові, терпіння та глибокого відчуття роду.
Оксана проживає у селищі Шацьк разом із чоловіком та виховує двох синів, щодня наповнюючи свій дім теплом, затишком і світлом. Вона – не лише талановита вишивальниця, а й чудова господиня, добра, щира та надзвичайно світла жінка.
Любов до вишивки прийшла до неї ще в дитинстві. Маленькою дівчинкою вона із захопленням спостерігала, як вишивають її мама та бабуся, і сама несміливо брала до рук голку. Першими роботами були маленькі серветки, у які вкладалися старання та дитяча радість. З роками з’являлися складніші візерунки, більші полотна, а згодом – рушники та картини, що стали справжньою окрасою оселі.
Та особливе місце у творчості Оксани займає її найбільша й найцінніша робота – родинне дерево. Ще незаміжньою, вона відчула потребу дослідити своє коріння. А доля подарувала несподіване відкриття: познайомившись із майбутнім чоловіком, Оксана дізналася, що вони є далекими родичами. Саме тоді її прагнення пізнати історію свого роду стало ще глибшим і усвідомленішим.
Результатом багаторічних пошуків стало дослідження родоводу до сьомого коліна та унікальна вишита картина – величне родове дерево, створене нитками й бісером. Це не просто мистецька робота, а символ пам’яті, зв’язку поколінь і великої поваги до своїх предків. Робота, у яку вкладено роки праці, терпіння та душевного тепла.
Оксана зізнається, що вишивка для неї – це особливий стан душі. У кожному стібку вона знаходить спокій, натхнення й тиху радість. Це мить гармонії, коли час ніби зупиняється, а серце наповнюється світлом.Ми щиро пишаємося, що поруч із нами живе така майстриня – талановита, працьовита, щира й добра. Людина, яка своїми руками створює красу та зберігає живу нитку народних традицій.
