Незаконно звільнений директор ДП "Шацьке УДЛГ" Петро Ткачук виграв суд першої інстанції

Мене неприємно і глибоко вразив заголовок чергового виригу Христини Юшкевич: «Несмотря на давление, Гослесагентство продолжит очистки от недобросовестных представителей лесной отрасли». Тому поклав руки на клавіатуру лише з тим, аби підкреслити особливий і жорстокий цинізм жінки з ДАЛР України з різко обмеженими здібностями керівника, а також тих, кого вона з колишнім головою цього відомства Олександром Ковальчуком привела в крісла керівників різних рангів, про відсутність у цьому кублі елементарної поваги до спеціалістів, яких звільняють за принципом чи то Берії, чи Вишинського: «Был бы человек, а статья найдется» (у нашому випадку - стаття Кодексу про працю) - пише Петро Чечелюк на сайті "Український лісовод".

Перед читачем лише один короткий фрагмент «кадрової роботи» Христини Юшкевич і її ставлеників. Першого квітня нинішнього року т.в.о. начальника ВОУЛМГ Олександром Кватирком – «героєм» десятків чи сотень публікацій місцевих і центральних ЗМІ, з посади директора ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство» з формулюванням в наказі про звільнення «За невиконання умов трудового договору» був звільнений директор підприємства Петро Ткачук, який пройшов усі щаблі лісової ієрархії. Нехай вибачають відвідувачі сайту, але ради уникнення судових позовів від місцевого лісового барона в генеральських погонах і «вимог компенсації за «моральні страждання і образи», мушу дослівно привести цитату з розмови зі звільненим директором, записаним на диктофон:

Пане Петре, чому ви звільнений і як усе трапилось? Прошу детальніше.

- «Ще за кілька місяців до звільнення Олександр Кватирко прислав в лісгосп на перевірку кілька комісій з управління. Було поставлене завдання звільнити мене з негативних мотивів. Тут мені «вивертали кожуха» кілька тижнів, після чого я переніс важку операцію. Ревізор мені сказав прямо: «Кватирко дав мені завдання: або за матеріалами ревізії буде звільнений Ткачук, або ти підеш нах». Вибору для ревізора не було, він не побажав йти «нах» і вибрав варіант самозбереження. Шукали незаконні рубки, рахували пні, на яких вже десятки років ростуть опеньки, ходили два тижні по лісу, спотикалися… Щоправда, виявили нестачу півтори десятка кубів вкрадених дров вільхи. Напередодні ревізії мене викликав Кватирко і попросив: «Чи не можна зробити так, щоб від мене відстала «Свобода»? Справа в тім, що член ВО «Свобода», перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик зібрав документи по усіх кримінальних справах Кватирка і зі згоди депутатів найвищого представницького органу влади відіслав їх в адреси президента України, прем’єр-міністра і голови Верховної Ради. Я йому відповів, що не є членом цієї партії, а мене просто підтримують «свободівці» Шацького району за те, що лісгосп, довірений мені, серйозно допомагає воїнам АТО. Крім усього, мене затверджував на посаду теж «свободівець», вже колишній голова ДАЛР України, він же – мій інститутський однокурсник і добрий приятель Валерій Черняков. «Це брехня! Ти є членом збіговиська «Свобода» і будеш звільнений!», - резюмував Кватирко. На цій високій ноті наша розмова закінчилась».

З таких або інших «мотивів», які схожі між собою, як курячі яйця, т.в.о. впродовж кількох місяців незаконно звільнив чотирьох директорів держлісгоспів (згаданого Петра Ткачука, директорів ДП «Ратноагроліс», «Колківське лісове господарство», «Цуманське лісове господарство» і «Камінь-Каширськагроліс»). Черговими жертвами Кватирка стали молоді і зрілі люди, яких так бракує в галузі (від 35 – до 50 р.), в розцвіті сил і здоров’я, зі спеціальною освітою і немалим досвідом роботи. Петро Ткачук виграв суд першої інстанції, судиться й колишній директор Цуманського держлісгоспу. Автор цих рядків чекає результатів апеляції по позову Ткачука, щоб детально описати «кадрові» свавілля нинішнього начальника волинського управління в «Дзеркалі тижня» і вручити газету з публікацією особисто новому міністру МінАПК. Сьогодні ніхто не сумнівається, що лісову галузь Волині очолив хижак: цинічний, зухвалий, безпечний, захищений ДАЛР, місцевою виконавчою владою і так званими правоохоронцями. Кватирка покриває голова Волинської ОДА Володимир Гунчик - людина з від’ємним рейтингом і нульовою репутацією. Обидва вони викликають в людей таке патологічне відторгнення, яке може викликати муха в тарілці з борщем. В даний час найпрестижнішим і найбезпечнішим місцем застосування насилля є безконтрольна влада. Пройдисвітам всяких мастей, наперсточникам, злодіям, цинікам, прагматикам в найгіршому розумінні цього слова надане широке поле такої діяльності. Тому хижаки в сьогоднішній владі чи під її прикриттям почувають себе чи не найбезпечніше. Там їм місце для насилля. І вони з неминучістю просування в ній виявляються. Сівши у керівне крісло, хижаки здійснюють політику, яка зсередини трощить свідомість усього суспільства, хоча зовні усе прикривається дешевою косметикою псевдореформ, «наведенням порядку», «чисткою кадрів». Їх легко розпізнати по жорсткому, хитрому і цинічному виразу очей, по природній, удаваній, нещирій владній поведінці, по відчуттю психологічного тиску з їх сторони… Таким типам з атавізмами первісних людей присутня рання видова самосвідомість: інстинктивне відчуття своєї зверхності, можливість здійснювати психічний (не психологічний!) тиск на оточуючих і жагучу потребу це робити.

Я, як журналіст, відстоював і буду відстоювати мотиви, за якими Кватирко заслуговує на жорстке безпрецедентне покарання не за якесь окремо окреслене порушення, а за сукупність маси кримінальних і службових порушень, які накопичились впродовж кількох років і продовжують накопичуватись, як сніжна лавина. Ніяка галузь Волині в будь-які часи і при будь-яких обставинах не була в такій мірі лідером кримінальних інформацій в ЗМІ, як став місцевий ліс. У кожній з них прямо чи опосередковано фігурує «державна людина» - Олександр Кватирко. Де держава, де суди, прокуратура, спецслужби? Буде помилкою вважати, що принісши стільки проблем галузі, завдавши стільки зла людям, проігнорувавши майже річну боротьбу громади області, маючи на своєму рахунку низку покритих правоохоронцями злочинів, проігнорувавши боротьбу преси (Кватирко – найбільш згадувана персона у місцевих ЗМІ і в загальному в галузі в плані негативу), кинутий бумеранг зла не повернеться до цього начальничка. Кватирко давно перейшов межу неповернення, межу, по якій він ходить тривалий час і затоптав в ній орієнтири допустимого. Оце - невелика доля того, що я хотів сказати про «очистку» кадрів лісової галузі Христиною Юшкевич і Олександром Кватирко.