Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Людмила Єрофєєва - про нові стандарти в освіті Шацького району

15:00 13.01.2018
766

Верховна Рада України 5 вересня 2017 року ухвалила проект Закону України «Про освіту».

Про зміни, які відбулися і відбудуться найближчим часом у навчальному процесі, розповідає начальник відділу освіти, молоді та спорту Шацької райдержадміністрації Людмила Єрофєєва, – повідомляють у відділі організаційного забезпечення, внутрішньої політики та інформаційної діяльності апарату Шацької РДА.

Очікуваними результатами прийняття Закону України "Про освіту" є створення системи освіти нового покоління, що забезпечить умови для здобуття освіти всіма категоріями населення України, ефективної системи забезпечення всебічного розвитку людини та сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу суспільства та особистості.

Які ж зміни очікуються у навчальному процесі?
Учні навчатимуться 12 років. Школа буде трирівнева: початкова – 4 роки, вводиться з 2018 року, базова середня освіта – 5 років (гімназії), вводиться з 2022 року, профільна середня освіта – 3 роки (ліцеї та заклади професійної середньої освіти), вводиться з 2027 року. Відтак школа стане профільною, учень зможе обирати: навчатися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. І зникне необхідність "зубріння" предметів, які в професійній діяльності людині не знадобляться.
Закон прописав 10 компетентностей для школярів. Це те, чим в процесі навчання має оволодіти учень: спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, загальнокультурна, екологічна, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.
Щодо оцінювання знань, то державна підсумкова атестація буде введена для рівня базової середньої освіти. Учні молодшої школи також будуть тестуватися, але з моніторинговою метою.
Відтепер буде три форми освіти: формальна (офіційне підвищення рівня освіти), неформальна (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальна (самоосвіта).
У навчальних закладах відтепер викладатимуть виключно українською мовою. Учням і студентам національних меншин і корінних народів гарантується право на навчання рідною мовою. А для його реалізації створюватимуться окремі класи.
Закон передбачає інклюзивну освіту. У навчальних закладах будуть створені класи для учнів з особливими потребами, якщо виникне така необхідність або за зверненням батьків.
Збільшиться зарплата вчителям. Виплати збільшать до 6 тисяч 500 гривень. Натомість для вчителів запроваджується добровільна сертифікація. А у випадку її успішного проходження — 20% надбавки до зарплати.
Ухвалювати навчальні плани тепер буде сама школа. Але вони мають бути такими, щоб досягати результатів навчання, які формуватиме міністерство освіти.
Уроки проводитимуть у формі гри, щоб учитель був частиною команди.
Кожна школа буде зобов'язана звітувати про свою фінансову діяльність на сайті. Щоб громадськість в особі батьків та меценатів, зокрема, знала і могла контролювати, скільки і звідки надходять гроші та куди витрачаються.
Перевіряти навчальні заклади тепер буде Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти, як це було досі.
Директор матиме право очолювати школу максимум дві каденції, по 6 років кожна. Обиратиме директора на посаду спеціальна незалежна комісія, до складу якої увійдуть директори державних та приватних шкіл, громадські представники, викладачі педагогічних вузів, представники районних державних адміністрацій.
Дитячі садки, так само, як і приватні школи, відтепер працюватимуть за принципом "гроші ходять за дитиною". Щоб отримати їх з бюджету на кожну дитину, заклад має обґрунтувати встановлену ним вартість навчання. При цьому закон передбачає обов'язкове охоплення дошкільною освітою дітей старшого дошкільного віку.
Що стосується фінансування освіти, то Проектом Закону передбачається, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі, не меншому 7% валового внутрішнього продукту (у попередньому законі про освіту було 10%).
Основні пункти витрат на освіту: збільшення заробітної плати вчителям; запровадження 12-річної програми для здобуття повної загальної середньої освіти; проходження педагогічними працівниками державної сертифікації; проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників по завершенню базової середньої освіти (додатково до вже діючого зовнішнього оцінювання знань по завершенню повної загальної середньої освіти); безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення; забезпечення гуртожитками учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які навчаються не за місцем проживання.
За підрахунками Мінфіну, на збільшення зарплат учителям потрібно 87 мільярдів гривень. А бюджет всієї освіти, за словами міністра освіти Лілії Гриневич, – 160 млрд гривень. Тому сертифікація освітян та впровадження підсумкової атестації у середній школі проводитиметься не одномоментно, наголосила міністр.

Окремі експерти також висловлюють сумніви щодо спроможності місцевих громад профінансувати заклади освіти у повній мірі. Та, незважаючи на це, реформа освіти все ж стартувала.

–Жодна реформа не впроваджувалась легко і просто. Не є виключенням і реформа в галузі освіти. Не варто очікувати швидких змін. З 1 вересня 2018 року для першокласників відчинить двері Нова українська школа. Тому зараз навчання мають пройти вчителі, які набиратимуть 1 клас. Вони одними з перших будуть запроваджувати реформаторські ідеї в школах, вчитимуть і вчитимуться працювати за новими стандартами, використовуючи активні пошуково-пізнавальні методики навчання. Батькам майбутніх першокласників необхідно налаштуватись на те, що їх діти вчитимуться не так, як вчились вони. Готові вони прийняти реформу? Згідно з новим законом, звужуються повноваження відділів освіти. Вони не будуть втручатися в освітню, кадрову, організаційну роботу закладів освіти, а лише забезпечуватимуть розвиток мережі, доступність освіти, підвезення учнів. Разом з тим, більше повноважень, а значить і відповідальності, ляже на плечі директорів шкіл. Організація навчального процесу, фінансові питання і т.д. Чи всі вони готові до цього? Методкабінети тепер працюватимуть винятково як консультаційні органи. Вчитель буде абсолютно вільним в тому, як підвищувати кваліфікацію, як саме вчити дітей, закон дозволяє користуватися власними планами. Чи готові вчителі стати «агентами змін», пройти сертифікацію? Питань дуже багато, перехідний період буде, на мою думку, нелегким, - зазначила Людмила Степанівна.

Коментарі
19 червня
Сьогодні
Вчора
17.06.2018
16.06.2018
15.06.2018
14.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин