«Халява», споживацький підхід чи ігнор правил: чому відпочивальники не хочуть платити за в'їзд у Шацький національний парк
Ще до початку літнього сезону ми замислюємся, як найкраще спланувати омріяну відпустку, зробити її яскравою і приємною, оздоровитися, відвідати давно улюблені місця або відкрити для себе нові маршрути. Часто у вирішенні цих питань нам допомагають враження від відпочинку самих людей, соціальні мережі. Щоправда, не обходиться без упереджених коментарів і гнівливих постів людей, яких обурює все і всі.
Окремих, особливо, не дуже бідних громадян обурює питання нібито незаконного збору грошей на екологічних постах у заповідних зонах країни. Зокрема, це стосується таких мальовничих і улюблених, і не тільки українцями, місць, як Карпатський біосферний заповідник, Шацький національний природний парк тощо – повідомляє Ресурс.
Дивна ситуація. Щороку ми нарікаєм на відсутність сервісу, нерозвинену інфраструктуру, мовляв, в Європі все краще. Хочемо відчувати і бачити позитив і зміни. Коли ж вони з’являються, шукаємо винних. Проте наблизитися, хоча б думками, до європейської культури чомусь не виходить. До прикладу, досвід не дурних, тому й не бідних американців. Цього року в’їзд до Великого каньйону, Єллоустонського парку підвищили до 70 доларів (до Шацького національного парку цьогоріч — 20 гривень).
Підвищення цін не завжди на часі, але Америка також скорочує державне фінансування національних заповідників (принаймні зараз, за часів президентства Трампа), тож прості американці розуміють — це потрібно для покращення сфери обслуговування та приємних вражень самих туристів, а головне — зберегти для наступних поколінь той самобутній вигляд парків, яким його створила саме природа.
В 2016 році американські заповідники відвідало 331 мільйон туристів — рекордна кількість за останні 100 років.
Звісно ж, ні європейцям, ні американцям не спаде на думку проігнорувати правила і гонорово (бо безплатно, «халява»— привід для хизування серед окремих українців) заїхати на джипі до будь-якого національного парку.
До того ж, ніхто не обурюється з приводу плати за вхід до зоопарку чи кінотеатру, а може? хтось безкоштовно відвідує стадіони, ботанічні сади чи басейни?
Безумовно, щороку людей цікавить інформація, на що витрачають отримані за літо кошти, каже директорка Шацького національного природного парку Марія Христецька.
«Зокрема, наш парк завжди відкритий до прозорого звітування», — каже вона. Крім того, працівники парку цього року багато потрудилися (облаштування ще триває), аби туристи побачили усі результати на власні очі.
«Гадаю, що цього року відвідувачі парку помітять позитивні зміни. Багато роз’яснювальної і корисної інформації для туристів, збільшена кількість нових біотуалетів, смітники, облаштований пляж, оновлені спортивні майданчики, альтанки, лежаки, кабінки для переодягання», — розповідає господиня парку.
Цього року сміття вивозитимуть вже не власними силами заповідника, а з допомогою місцевого комунального підприємства, яке має необхідну техніку для якісного щоденного прибирання території. Це ж стосується і прибирання біотуалетів.
Незабаром, розповідає очільниця парку, запрацюють два пункти «Венське » і «Медик» (з боку Білорусі). До того ж, вони будуть обладнані автоматами європейського зразка та видаватимуть квитанції туристам. Обов’язки працівників національного парку — слідкувати за дотримання правил поводження у заповідниках, тому вони за законом мають право складати протоколи і штрафувати.
Здебільшого, каже Марія Христецька, люди з повагою сприймають зміни.
«Ми сподіваємось на свідомість людей, розуміння і підтримку», – наголошує Марія Христецька.
Нині державні парки і заповідники фінансують лише у частині заробітних плат. Працівники змушені сподіватися лише на себе, самостійно заробляти кошти. Саме доходи від господарчої діяльності йдуть щороку на облаштовування і оновлення природних зон, що полюбилися українцям. А що ж ми, українці, даємо навзаєм природі? На жаль, серед нас є такі, рівень культури яких не проглядається через затемнене скло джипів. Вони не здатні побачити за мальовничими краєвидами кропітку роботу простих українців, бо мають вони відверто споживацький підхід, і не тільки до природи.
Нагадаємо, система національних природних парків почала формуватися у 80-х роках, із часу створення першого – Карпатського НПП. На сьогодні Україна має 49 національних природних парків. На них держава покладає збереження цінних природних комплексів та підтримання екологічної природної рівноваги в регіонах, проведення науково-дослідної та екологічної освітньо-виховної роботи, створення умов для організованого туризму та рекреації. Нещодавно уряд ухвалив рішення щодо виділення 100 млн гривень на потреби національних природних парків.
Коментарі