Романтична історія пари, яка знайшла своє щастя на Світязі
-
-
>
-
>
-
>
4102
Людмила Мельничук, яка родом із села Піща, – вдячна читачка інтернет-видання Район.Шацьк та активна дописувачка.
Село Піща - це мій маленький рай, моя батьківщина – так пані Людмила зізнавалася в любові до Піщі на сторінках видання Район.Шацьк.
Ця любов особлива і креативна, бо саме Піщі наша землячка присвятила власний вірш, де всі літери починаються на букву «п». Другою великою любов'ю пані Людмили є Світязь. З цим озером у неї пов'язані найкращі спогади дитинства і юності. А ще Світязь подарував Людмилі Мельничук доленосну зустріч із людиною, яка стала її другою половинкою.
«Історія утворення моєї сім'ї бере початок із літа 1986-го, що пройшло на Світязі.
У книзі мого роду, на сторінці «Історія мами і тата», син пише: «Вперше зустрілися та познайомилися на берегах о.Світязь у 1986 році. Тато проходив практику у кафе «Чайка», що у селі Світязь, а мама була піонервожатою групи дітей, що прибули на оздоровлення з с. Народичі, що на Житомирщині, після того, як зірвалась Чорнобильська АЕС. Провели разом літо, а через рік одружилися».
Я - з Піщі , чоловік Віталій Костянтинович - з села Марковичі Локачинського р-ну, де вже 31 як проживаємо. Виростили сина, маємо вже двійко онуків. Світязь поєднав наші долі, і ми щасливі та вдячні Богу за це. Вже три десятки літ разом пливемо по життю в сімейному кораблі, завдячуючи Світязю» – пише Людмила Мельничук у листі до редакції.
