Відпочинковий комплекс, «Harley Davidson» та інші розкоші митної сім’ї Денисюків з Шацька
-
-
>
-
>
-
>
8286
Сім’я Юрія та Віталіни Денисюків, які по півтора десятка років відпрацювали в структурі Волинської митниці, разом із 25-річним сином задекларували чотири земельні ділянки, чотири квартири, два будинки, три автомобілі та мотоцикл «Harley Davidson». Частина з усієї нерухомості Денисюків більш відома як відпочинковий комплекс «Сосновий бір» в курортному селі Світязь на Волині.
Чи відповідають такі статки доходам митного подружжя, з’ясовував Центр журналістських розслідувань «Сила правди», – повідомляє Громадське.Волинь.
СТАЖ МИТНОГО ПОДРУЖЖЯ
Старший державний інспектор відділу митного оформлення №4 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС Юрій Денисюк працює в структурі митної служби ось уже 19 років. За ці роки пропрацював на кількох різних митних постах у Волинській області переважно на посадах інспектора, головного інспектора, старшого інспектора митного оформлення. Найдовше Юрій Денисюк відпрацював на найвідомішому митному посту Волині – «Ягодині» – близько 15 років.
Дружина Юрія Денисюка Віталіна також митниця з досвідом. У митній службі вона з 2002 року. Жінка також встигла попрацювати на кількох митних постах, як от «Піща», «Римачі», «Ягодин» переважно на посадах інспектора, старшого інспектора, головного інспектора. З листопада 2013 до кінця жовтня 2016-го Віталіна Денисюк працювала старшим державним інспектором на митному посту «Піща» і наприкінці 2016 року пішла із структури Волинської митниці.
ДОХОДИ ПОДРУЖЖЯ ДЕНИСЮКІВ: 80-110 ТИСЯЧ НА РІК
Юрій Денисюк – митник із багаторічним стажем. Як повідомили на Волинській митниці, з часу початку роботи в службі у лютому 1999-го року йому нарахували майже 700 тисяч гривень зарплати. Протягом 2008-2015 років його річна зарплата становила 45-50 тисяч гривень.
Дружині і колезі по службі Віталіні Денисюк за роботу з 2002 до 2016 року нарахували 614 тисяч гривень зарплати. Протягом 2008-2015 років її річна зарплата становила 50-56 тисяч гривень.
Протягом 2011-2015 років у своїх паперових деклараціях про майно і доходи Денисюки звітувалися про 80-110 тисяч гривень щорічного доходу. В електронній декларації за 2016 рік вони вказали близько 150 тисяч гривень доходу на двох, включаючи соціальну допомогу. Ані заощаджень, ані будь-яких інших доходів окрім зарплати посадовці не мали.
Серед членів сім’ї митне подружжя до 2015 року вказувало лише одного неповнолітнього сина-школяра. У декларації за 2015 рік митники вказали і другого сина Романа, який саме тоді, судячи з його сторінок у соцмережах, повернувся із навчання в столичному Національному торгово-економічному університеті.
25-річний Роман Денисюк з літа 2012 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Тож у 2015 та 2016 роках Денисюки задекларували і його доходи, які становили близько 400 та 350 тисяч гривень на рік відповідно. Однак, про бізнес Романа Денисюка детальніше трохи далі.
ОФІЦІЙНІ СТАТКИ: КУРОРТНА ЗЕМЛЯ, БУДИНКИ, КВАРТИРИ В НОВОБУДОВІ І ТРИ МАШИНИ
В останніх своїх електронних деклараціях Юрій та Віталіна Денисюки задекларували чимало нерухомості та транспортних засобів.
46-річна Віталіна Денисюк із 15-річним досвідом роботи на митниці задекларувала квартиру у Києві площею 28,3 кв. м., яка у неї з’явилася у 2003 році, дві ділянки площами 12 і 8 соток у Шацьку, отримані у 2008 році. Її 51-річний чоловік Юрій Денисюк вказав ділянку в курортному селі Світязь площею 28,58 сотки та дві квартири, які ще в стадії будівництва у селі Липини біля Луцька площами 59,5 та 39,3 кв. м.
Більшість нерухомості Денисюків записана на 25-річного сина-підприємця Романа. На нього зареєстрована ще одна велика ділянка площею 28,42 сотки у селі Світязь, житловий будинок у Світязі на 148 кв. м., квартира у стадії будівництва в селі Липини площею 70,3 кв. м. та дачний будинок у селі Світязь площею 296 кв. м.
Вистачає у Денисюків і транспортних засобів. І знову ж таки більшість записано на дружину та сина. Віталіні Денисюк належить автомобіль «Audi A6» 2008 року випуску, а Роману Денисюку ще два авто: «Mitsubishi Pajero» 2002 року випуску та «Toyota Yaris» 2014 року випуску. На самого ж Юрія Денисюка зареєстровано мотоцикл «Harley Davidson» 2004 року випуску.
За 2011 рік сім’я із транспорту декларувала лише мотоцикл та авто «Toyota Avensis» 2010 року випуску.
Судячи із цін на задекларовані Денисюками транспортні засоби на сайтах з продажу авто, то лише вони мали б обійтися сім’ї у щонайменше 45 тисяч доларів, не кажучи вже про нерухомість.
КУРОРТНИЙ БІЗНЕС І ВІДПОЧИНКОВИЙ КОМПЛЕКС 25-РІЧНОГО СИНА
«Котеджне містечко «Сосновий бір» – оригінальний архітектурний об’єкт з використанням натурального дерева. Тут дихається легко в будь-яку пору року» – так описують базу відпочинку, яка розкинулася на понад півгектара дорогої приозерної землі у селі Світязь Шацького району. На ділянці розташовані 5 двохповерхових будинків із 22 номерами для відпочивальників, включаючи 8 номерів класу «Люкс», дитячий майданчик, відкритий басейн з підігрівом та гідромасажем, 7 альтанок, парковка на 20 машин.
У будиночках також є фінська сауна та руська баня з басейнами.
І все це належить митнику Юрію Денисюку та його 25-річному сину. Оскільки самі Юрій та Віталіна Денисюки працюючи на митниці не можуть займатися підприємницькою діяльністю, то курортний бізнес, очевидно, вирішили оформити на свого старшого сина.
Роман Денисюк, який закінчив столичний Національний торгово-економічний університет, зареєстрований підприємцем влітку 2012 року. На той момент йому було 20 років і він навчався у столичному виші. Того ж року на ділянці з’явився один з будиночків площею 148 кв. м., який оформили на Романа Денисюка, хоча замовником будівництва, згідно з реєстром Держархбудінспекції, був його батько.
Взагалі ж більшість будиночків у «Сосновому бору», як видно на знімках «Google Maps», з’явилися між 2010 і 2014 роками, тобто тоді, коли Роман Денисюк навчався у виші, а його батьки отримували на митниці по 3,5 тисячі гривень на місяць.
Цікаво, що в останній електронній декларації Денисюків за 2016 рік немає п’яти будиночків, які зведені в «Сосновому бору». Вказаний лише один завершений та один незавершений.
В мережі можна знайти розцінки на проживання у митному «Сосновому бору». Улітку 2017 року вартість ночі у номері залежно від класу і періоду перебування коштувала від 500 до 1500 гривень.
Судячи з декларацій Денисюків за 2015-2016 роки, функціонування «Соснового бору» приносить їм 350-400 тисяч гривень доходу на рік.
МИТНИК: КВАРТИРИ ПРИДБАЛИ ДЛЯ СЕБЕ І СИНА, «СОСНОВИЙ БІР» ДОПОМАГАВ ЗВОДИТИ ТЕСТЬ
Центру журналістських розслідувань «Сила правди» вдалося поспілкуватися з митником Юрієм Денисюком. Він погодився розповісти про походження майна.
Посадовець митниці каже, що досі живе в батьківському будинку. Три квартири у багатоповерхівці біля обласного центру придбав для себе та сина.
- Вони вже готові, але не закінчені до кінця документи, – розповідає старший державний інспектор Волинської митниці Юрій Денисюк. – І вони ще не зареєстровані, вже з однією я закінчив, то в цьому році вже вніс у декларацію, але там де ті дві зареєстровані на мене, там невеличкі площі (59 та 39 кв. м., – авт.). Їх я об’єднав для себе, бо я зараз в батьківській хаті живу, тобто одна квартира буде для мене, одна для сина.
Зі слів посадовця квартири знаходяться в новобудові у селі Липини. Судячи з усього, це новобудова ТОВ «Житлобуд-2» на вулиці Відродження, 50. Офіційно – Липини, фактично – Луцьк.
Це вже років п’ять, це ж тоді ми вносили перший внесок, коли ще фундамент заливали. Потім її оплачували і зараз вже вони закінчили ці будинки, одну я повністю по документах закінчив, а ще одну думаю в цьому році закінчимо, – додає Юрій Денисюк. – Одна для сина, одна для нас з жінкою.
Підтвердив митник і бізнес записаний на сина. Каже, будували котеджне містечко ледь не всією родиною. Однак, уникає відповіді на питання чому весь комплекс не відображений в декларації.
Десь років п’ятнадцять тому ми купили шматок землі. Сусідка нам продала. Вірніше, не ми купили, а купив тесть. Всі документи є, – розповідає Денисюк про комплекс «Сосновий бір». – Вже покійний тесть, в нього був будівельний кооператив «Синевир» на Буковині, бо жінка в мене гуцулка з Буковини. Він купив шматок землі, на тому шматочку почали будувати дачний будинок. Станок свій маємо, то ми цей будинок зробили. Там їх декілька, вони каркасного типу. Зверху дошка, зсередини дошка, а всередині мінвата, там опалення немає. Тесть оформив дарчу на сина і він вже підприємцем років п’ять займається. Він показує повністю в податкову виручку, там десь 250-270-300 тисяч він декларує на рік і сплачує податки.
Там на ділянці 5 будиночків, а у Вас в декларації один зданий і один недобудований вказані.
Ну, так як там написано. По будівництву вам розказую. Земля по документах придбана моїм тестем і будівництво починав він. Потім… виручка була і ми кожен рік, це йому вже 10 років, кожен рік трошки добудовували з тої виручки, яка в нас йшла. Зрозуміло, що порадами я йому допомагав. По можливості допомагав сину, як батько. Потім тесть зробив дарчу частину на жінку, а частину на мене. А вона своє переписала на сина.
Юрій Денисюк каже, що «Сосновий бір» будували поступово протягом десяти років.
Тесть купив, він збудував два будинки. Частину будматеріалів він сюди привозив, частину я допомагав, воно з дощок збудовано, не з суцільного бруса. Станок у мене є саморобний. Все виробництво повністю проходило там на місці. Тобто практично ми робили самі, а потім вже коли вони почали давати прибуток, за рахунок того прибутку, вже добудовувалося, – розповідає митник. – 10 років я думаю достатньо… В середньому два роки на будинок. Один рік купляли матеріали, а другий рік вже будувався. Тут все прозоро, і я зацікавлений щоб було прозоро.
Та все ж, судячи зі знімків «Google» збудували комплекс за 4-5 років, а не десять.
В той же період у Денисюків з’явилися три автомобілі і, судячи зі слів митника, тоді ж вони інвестували у житло в Липинах. Що ж до мотоцикла «Harley Davidson», то його, мовить Денисюк, зібрав сам.
Я його збирав сам. Була рама і колеса, далі збирав. Я займаюся мотоциклами вже давно, – коментує статки Юрій Денисюк. – Мені вже шостий десяток пішов. За стільки часу вже мабуть щось треба було нажити. Мені ж не 20-30 років. Я працював і головним інженером після інституту, і підприємцем. На митницю пішов в 1999 році. Жінка працювала і підприємцем, і в інших структурах. Мені здається, що за такий термін як людина прожила, то мала щось після себе залишити. В мене дві вищих освіти. Ще й батьки допомагали. Я живу в батьківській хаті до цього часу. Якщо так порахувати, то і не так багато в нас всього.
Юрій Горбач, Центр журналістських розслідувань «Сила правди»
