#Моє село. Адамчуки
Село Адамчуки – одне з найменших населених пунктів на території Шацького району. Але саме це село в останні десять років чи не найчастіше стали згадувати не тільки в районному масштабі, а й обласному.
Пов’язано це, насамперед, з тим, що от уже протягом більш ніж десяток років на усіх рівнях говорять про ймовірне будівництво на території села пункту пропуску з Польщею «Адамчуки-Збереже».
За останніми демографічними даними, на сьогодні в селі проживає 74 особи. Але так було не завжди. У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» про це населений пункт зазначено:
«АДАМЧУКИ, с, Володимирський повіт, Любомельська волость. В кінці 19 ст. було там 65 домів і 705 жителів.»
У цьому селі сьогодні немає ні ФАПу, ні школи, ні клубу. Чи не найбільше тут – старих закинутих будинків, що заховані у густих зарослях дерев та кущів. Найбільшою окрасою місцевості є річка Західний Буг, по якій проходить кордон із сусідньою Польщею.
Раз на рік життя в селі оживає на декілька днів, коли на обох берегах Бугу організовують Європейські Дні Добросусідства.
Але люди, які ще залишились жити в Адамчуках, сподіваються, що з будівництвом пункту пропуску життя в їхньому селі заб’є з новою силою.