Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

В день Андрія Первозванного станьмо хоч трохи апостолами, проповідуючи Христа - заклик церкви

13:00 13.12.2017
403

Святий Андрій – один із дванадцяти найближчих учнів Христових. Він з’єднав своїми стопами Святу Землю та київські пагорби, ще в І ст. принісши сюди світло Євангелія та благословення Спасителя.

Сьогодні, 13 грудня, Церква відзначає день пам'яті святого апостола Андрія Первозванного.

Святитель Іларіон, митрополит Київський, у своєму «Слові про Закон і Благодать» зауважував, що кожен народ має своїх просвітителів. І якщо Рим прославляє Петра і Павла, Індія – Фому, а Єгипет – Марка, то землі нашої Вітчизни, за Нестором Літописцем, благословлені проповіддю Андрія Первозваного.

Бути першим завжди важко. Для цього потрібна мужність. Саме таке значення має ім’я Андрій («андрейос» по-грецьки означає «мужній»), і саме так звали простого галілейського рибалку, якому судилося стати першим апостолом Христовим. Понад усе в житті він шукав Бога. Тож коли почув проповідь Івана Предтечі, пішов спочатку за ним і став його послідовником. Але одного дня на Йордан прийшов Ісус, побачивши Якого, Іван промовив: «Ось – Агнець Божий». Так Андрій зустрів Месію, на Якого чекав усім серцем.

Андрій привів до Господа свого молодшого брата Симона, якого пізніше Спаситель за твердість віри назве Петром («Петра» грецькою значить «скеля»). А коли Син Божий покликав іти за Ним, Андрій рішуче полишив рибальське знаряддя та разом із братом уже не відходив від Ісуса, ставши свідком найважливіших подій Його земної проповіді, хресної жертви та воскресіння з мертвих.

Після сходження Святого Духа апостоли, тобто посланники, розійшлися на проповідь. Кілька істориків Церкви, починаючи від IV ст., свідчать: за жеребом Андрію випало йти у Причорномор’я і Скіфію (так греки тоді називали землі, де нині живуть українці).

Отже, за переданням, пройшовши узбережжя Чорного моря, Андрій зі своїми учнями дійшов по Дніпру до того місця, де тепер височіє Київ. Роздивившись навколо, промовив: «На цих горах засяє Божа благодать, буде велике місто, Бог влаштує тут багато храмів». Апостол піднявся на ці гори, поблагословив їх і поставив великого хреста. Натхнений Духом Святим, він проповідував місцевому населенню (ймовірно, раннім слов’янам). Саме на цьому місці, за переказами, височіє нині Андріївська церква.

На своєму шляху Андрій зазнав чимало переслідувань від язичників. Проте проповідь його була щирою й успішною. Вона супроводжувалась масовим наверненням та численними дивами, серед яких – зцілення і навіть воскресіння померлих. І скрізь, де Андрій проходив, він засновував нові християнські спільноти та поставляв священиків і єпископів.

Останньою точкою його місіонерської подорожі стало грецьке місто Патри, у якому святий прийняв мучеництво. (Щоправда, у Чорномор’ї в той час було кілька міст із такою назвою, одне з них – на Кубані). Дивовижно, але Андрія спіткала схожа з Петром смерть – через розп’яття на хресті. Але форма хреста, на якому було розіп’ято Первозваного, відрізнялася від звичайного і нагадувала грецьку й латинську літеру Х (саме такі хрести апостол поставляв усюди, де проповідував, тобто першу букву слова «Христос»). Згодом такий хрест увійшов до багатьох гербів та прапорів саме як «Андріївський».

Цього дня разом зі святим станьмо і ми хоч трохи апостолами, проповідуючи усім навколо Христа – і не лише словом, а передусім достойним життям та відповідними справами. І не забуваймо кожного дня наповнювати цей світ добром.

24 квітня
Вчора
22.04.2018
21.04.2018
20.04.2018
19.04.2018
18.04.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин