Світязь: у школі вшанували жертв трагічних подій в Україні

28 Листопада 2017, 13:25

2592

Минуло чотири роки з того часу, коли почався відлік нової кривавої історії нашої держави, а Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людяності та гідності. Саме гідності, що є моральною свідомістю, яка виражає уявлення про цінність усякої людини, як моральної особистості, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості. Саме Майдан став місцем соборності, свободи і гідності народу України.

Про це повідомляє інформаційна служба ЗОШ І-ІІІ ст. села Світязь.

21 листопада з нагоди Дня Гідності і Свободи учні і вчителі навчального закладу переглянули документальний фільм «Острів небайдужих», який побудований на розповідях учасників і очевидців подій Революції Гідності. При перегляді фільму ми бачили гідність у волонтерах- медиках, що виносили поранених під кулями; бачили гідність в очах хлопців, що без бронежилетів у пластикових касках, прикриті тільки самими дерев'яними щитами, захищали барикади на Інститутській; бачили гідність у людях, котрі несли їжу і медикаменти на Майдан і в шпиталі; бачили гідність журналістів і операторів на Майдані, гідність у священиках, які повернули нам віру в те, що Церква може бути разом з народом.

Бо той, хто має гідність, може знайти в собі сили боротися, незважаючи на страх - страх померти. Бо негідно роздягати людину на морозі. Негідно викрадати людей із лікарень, вивозити в ліс і катувати. Негідно вбивати людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою й носять на собі символіку країни, у якій проживають. Негідно зневажати народ, частиною якого є ти.

Ми – велика нація, яка впевнено будує свою незалежну державу. Ми не жадаємо помсти, але вимагаємо шани і пам'яті. І пам'ять ця найбільш щирою повинна бути у наших серцях.

«Тоді нас міг врятувати хліб – тепер нас врятує пам'ять», - під таким гаслом вчителем історії Денисовець Галиною Сергіївною був проведений урок пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років у нашій школі. Схиливши голови у жалобній скорботі і запаливши свічку пам'яті, присутні вчителі та учні вшанували пам'ять про невинно загиблих українців. На очі наверталися сльози, коли на екрані з'являлися фотографії заморених голодом дітей і дорослих. У пам'ять вкарбовувалися спогади людей, які пережили ці страшні роки. Віртуально відвідали місця вшанування пам'яті жертв Голодоморів не тільки в Україні, а й у інших країнах світу. Створення таких пам'ятників за межами України говорить про те, що багато країн не залишили нас наодинці із пам'ятною трагедією і визнають Голодомор 1932-1933 років геноцидом української нації. Трагедія Голодомору є уроком для всіх нас.

Час все більше віддаляє нас від тих страшних подій, але пам'ять людська жива. Тому ми повинні зробити все, щоб подібні злочини Голодомору і Майдану під час Революції Гідності ніде і ніколи не повторювалися.