Майстер, який мурує шачанам грубки, має власні професійні таємниці
-
-
>
-
>
-
>
5924
Джерело: kordon.in.ua
Муляра Миколу Прядуна з Підгородного добре знають не тільки в рідному селі, а й далеко за його межами.
Адже не тільки в населених пунктах Любомльщини, а й на території сусідніх Шацького, Володимир-Волинського і Турійського районів обігрівають людські помешкання і вірно служать господарям грубки і печі, змуровані дбайливими руками цього чоловіка – пише Кордон.
Ремесло муляра Микола Прядун почав опановувати двадцять два роки тому, навчаючись цієї справи у свого тата Івана Васильовича, нині, на жаль, вже покійного.
«Він, до речі, цю професію опановував самотужки: свого часу розбирав старі мури у колишніх панських маєтках, запам’ятовував, як вони складені, Пробував сам складати за такими ж схемами. Виходило непогано. — розповідає пан Микола. — Я був у тата помічником, а згодом і сам біля нього навчився. Так і мурували багато років разом поспіль».
Як і кожен справжній майстер, він має свої особисті таємниці, які не кожному розкриє. Хіба що своєму теперішньому помічникові — молодому сусідові Сашкові Карповичу, з яким працюють у парі останнім часом і який потроху переймає ази ремесла.
Робочий сезон Миколи Прядуна та його напарника розпочинається щойно злізе сніг та відступлять останні морози. «Упіймати» їх вдома — справа не з простих: сьогодні, скажімо, працюють в Олеську, за тиждень — у Згоранах, далі — Шацьк, потім — Радехів, а там — якесь село у Турійському районі і т.д. І так до перших морозів. А це, як-не-як — теж своєрідний показник, що свідчить про якісну роботу, адже поганого муляра у дім не кличуть.
І справді — всі, кому мурували мури, схвально відгукуються про їх роботу. Грубки добре гріють i палива потребують небагато.
Попри те, що за плечима вже не одна їх сотня, чоловік зізнається:
«У мулярській справі кожна робота по-своєму складна, немає двох однакових печей чи грубок. В кожній хаті по-різному».
Наостанок — декілька порад по догляду за пічним опаленням від майстра.
«Одне з перших правил, — каже Микола Прядун, — не перегріти. Краще затопити вранці і ввечері, аніж довести до того, щоб мур потріскався. Бодай раз на п’ять років треба вичищати мур від сажі.
Само собою зрозуміло, але все ж нагадаю, що не варто кидати у топку поліетилен: мішечки, обгортки, пляшки тощо — через це засмолюються пічні ходи, і відчистити їх буде майже неможливо. Ну а для тих, хто хоче звести вдома нову грубку, піч або плиту, пораджу те, що завжди радив мій тато: не пошкодуйте грошей на якісну вогнетривку цеглу — потім заощадите на дровах».
