Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Присвячується усім мамам

19:40 14.05.2017
1072

Мама - просте звичайне слово. Всі ми є дітьми своєї мами, у нашої мами також є мама, і так далі...

Але що ж насправді означає слово мама?

Ми розуміємо, що це - людина, яка народила, виховала-виплекала, дала освіту і завжди переймалась нашими проблеми. І навіть найперше слово, що злітає з дитячих вуст, є слово «мама». А чому так? Чому не «тато», не «бабуся» чи інший член родини? Бо мама - це людина, яка носила нас 9 місяців під своїм серцем, відчувала наші перші поштовхи, витерпіла всі муки, коли народжувала, і раділа, усім своїм серцем раділа, що в неї з’явилось таке миле янголятко - дитина.

Саме мама вчила нас їсти, говорити, ходити, спостерігала за нашими першими кроками, успіхами й невдачами. Ця людина вперше повела нас у садок і школу. Навчала дружити і знаходити спільні рішення, допомагала готувати уроки, пояснювала незрозумілий матеріал. І, не зважаючи на те, що всі кажуть, що перша вчителька дає основи читання і письма, це не так. Це все робить мама, ще навіть до того, як ми підемо в школу.

Вона стримано пояснює наші неправильні вчинки або помилки, й ходить в школу, коли ми щось накоїли, і червоніє за нас. Але, прийшовши додому, терпляче переконує, що так робити не можна.

Ця хороша людина, з серцем, що плаче таємними сльозами, відпускатиме нас на навчання в інші міста, а може й країни. Адже для своєї неньки ми назавжди залишимося її маленькими бешкетами, яких не хочеться відривати від серця. І коли її діти вже студентами приїжджатимуть додому, вона радітиме, що змогла навчити їх, насамперед, бути Людьми з великої літери. А якщо дитину хвалитимуть, то мама просто розквітатиме в усмішці, радіючи її досягненням.

Та навіть коли вже будучи дорослими, ми прийдемо до мами додому, вона буде рада і п’ятихвилинній розмові зі своїми дітьми.

Але ще більше у мами розривається серце, коли її син іде на фронт. Так само болить серце у багатьох жінок України, бо складна ситуація в країні забрала вже багато молодих життів. А ще більше хлопців залишилось воювати. А знаєте, що для неньки є найболючішим і найвразливішим? Це смерть власної дитини, це коли мама, можна сказати, «пережила» своє дитя. Це справді дуже боляче, бо важко зрозуміти й усвідомити, що твого маленького янгола більше немає, і він вже ніколи не повернеться і не скаже: «Мамо! Я прийшов!».

Таку ж біль відчувала родина Сергія Мокренка з Шацька, який загинув на Світлодарській дузі під час мінометного обстрілу. В нього ще залишилася наречена, сестра і - мама. Так, мама, яка не заслуговує такого болю, адже вона робила все якнайкраще для своєї дитини. І коли Сергій лежав у лікарні з осколковими пораненнями, вона переживала і картала себе за те, що відпустила його воювати. Але все ж його Мама знала, що син - гідний громадянин своєї країни, справжній українець. Та він вважав себе звичайним хлопцем, думав, що герой - це той, хто загинув за свою Батьківщину. Він справді Герой, бо не злякався і поліг за свою державу, за свою країну. Якимось чином сюди втрутилася містика: Сергій не дожив до свого 24 дня народження 24 дні, а воно повинно було бути 24 березня.

Та незважаючи на всі проблеми, які охопили нашу країну та кожного з нас, хочеться привітати всіх неньок із світлим святом -- Днем матері, побажати щастя, радості, тепла та багато щирих усмішок!

Діана ЖУР, вихованка «Студії творчості» Шацького БДЮТ, уч. ЗОШ І-ІІІ ст.- гімназії смт Шацьк.

Загрузка...
Коментарі
22 червня
Вчора
20.06.2018
19.06.2018
18.06.2018
17.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин