1 Травня в Україні: свято чи додатковий вихідний

День міжнародної солідарності або 1 й 2 травня – свято, пов'язане з масовими демонстраціями робітників у різних країнах світу за відстоювання своїх прав і свобод. Одначе нічого спільного з українськими традиціями воно не має і сприймається в сучасній Україні радше як додатковий вихідний.

Про це розповідає представниця Українського інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук - пише Конкурент.

– Розкажіть, будь ласка, що в Україні святкують 1 травня чи можна вважати цей день святковим?

– День міжнародної солідарності трудящих також пов'язаний із масовими демонстраціями робітників у різних країнах світу за відстоювання своїх прав і свобод. За радянських часів 1 травня набуло найбільшого масового характеру. З ідеологічно вивіреними транспарантами у примусовому порядку мільйони робітників проходили головними площами міст і сіл. У переліку радянських свят, затверджених Кодексом законів про працю 1918 року, ніякого "8 березня" і "2 травня" там немає і близько, а 1 травня називається узагалі "День інтернаціоналу". 2 травня у радянському календарі з'явилося за постановою радянського ЦВК 1928 р., але воно й досі не має жодного логічного обґрунтування для того, щоб бути святковим.

Тож, на мою думку, доцільним було б відмінити 1 і 2 травня як святкові, оскільки вони не є подіями українського державотворення, історико-культурними традиціями українського народу.

– Яке значення має День міжнародної солідарності трудящих в сучасній Україні? Чи змінилося його значення за десятки років в розумінні українців?

– Сьогодні у більшості країн, навіть постсоціалістичних, Міжнародний день солідарності трудящих перетворився на карнавальні святкові дійства. В Україні 1–2 травня більшістю населення сприймається як два додаткових вихідних. Нині ці свята перестали відповідати першочерговому значенню. Їх зміст із часом знівелювався. Останнім часом на захист святкування 1 і 2 травня багато людей стверджувало, що це день для садіння картоплі. Якщо так, то чому ж тоді немає свята для викопування картоплі і ніхто не вимагає такого?

Вдумайтеся: люди солідаризуються, щоб у вихідний додатково попрацювати! Але в дійсності дуже мало людей направду 1 травня садить картоплю. Як правило, просто відпочивають. Я не проти відпочинку, але якщо він за державний кошт, то має відповідати українським традиціям. А 1 і 2 травня не є традиційними українськими святами, вони були нав'язані нашому народові радянською тоталітарною владою. Ще наші батьки пам'ятають як їх примусово, часто у дощову погоду, зганяли на парад у центр міста, щоб привчити до цього свята.

– Чому День міжнародної солідарності трудящих не декомунізували?

– Потреба змінити український календар є важливою, адже це той механізм, який регулює нашу працю і наш відпочинок, тобто наш щоденний ритм життя. В умовах воєнного протистояння й інформаційної агресії, яка сьогодні ведеться проти України, нагальною є потреба консолідації суспільства, у тому числі довкола історичного минулого, національних цінностей і традицій. Особлива роль у цьому процесі належить комплексу державних свят, який має бути чинником відновлення історичної пам'яті Українського народу, джерелом громадянсько-патріотичного становлення суспільства та формування почуття гордості за видатних українців, які зробили значний внесок у постання й утвердження державності.

Нинішня система державних свят і пам'ятних дат в Україні поєднує в собі успадковані від радянської доби та запроваджені в часи незалежності. Така ситуація не сприяє конструюванню національної ідентичності Українського народу.

Ситуація із системою свят в Україні сьогодні характеризується як "нормативний хаос". Конституція України визначає, що державні свята встановлюються виключно законами України. Однак на практиці вони запроваджують не тільки законами України, а й Указами Президента України (хоча Конституція України не передбачає за Президентом України таких повноважень), постановами Верховної Ради України. Одне свято – День Конституції – закріплене в самому Основному законі України. Цей недолік пов'язаний із відсутністю чітких визначень понять і категорій: "свято", "державне свято", "святковий неробочий день", "пам'ятна дата", "професійне свято".

Український інститут національної пам'яті кілька місяців тому виніс на громадське обговорення проект Закону України "Про державні та інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні". Були дуже тривалі й гарячі дискусії, які свята маємо залишити у українському календарі, які запровадити, а від яких – відмовитися. Щодо 1 травня, то спочатку позиція УІНП була відмінити святкові та вихідні дні 1 і 2 травня. А замість них пропонувалося запровадити у другу п'ятницю вересня День сім'ї як вихідний день. На жаль, цю пропозицію учасники громадських обговорень підтримали частково: вихідним залишили лише 1 травня як День праці, включивши його у категорію "Міжнародні дні" нової редакції законопроекту про свята. 8 березня запропоновано лишити міжнародним святом без надання вихідного.

Врахувавши всі пропозиції під час всеукраїнського громадського обговорення Український інститут національної пам'яті підготував новий проект закону "Про державні та інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні", з яким можна ознайомитися на сайті.

Таким чином, 1 травня не декомунізували, а лишили під новим сучасним трактуванням в рамках міжнародного дня – тобто дня, встановленого міжнародною організацією з метою привернення уваги до проблеми або події, яка має загальносвітове значення. Думаю, що після ухвалення цього законопроекту, 1 травня, як День праці, будуть обговорювати проблеми, пов'язані з працевлаштуванням наших громадян, особливостями їх роботи в Україні та за кордоном.

Згідно з новим законопроектом, у випадку, якщо державне свято, яке є неробочим днем, збігається з вихідним днем, вихідний день не переноситься на наступний день після державного свята. Це не стосується великих релігійних свят, які віднесені до категорії традиційних.