Науковці б’ють на сполох: в зоні впливу Хотиславського кар’єру ситуація погіршилася

До Волинської обласної ради звернувся  академік НААН, професор, доктор технічних наук Михайло Ромащенко з клопотанням про виділення коштів з обласного бюджету на про фінансову підтримку моніторингових досліджень в зоні впливу кар’єру «Хотиславський». 

Про це йдеться на сайті Волинської обласної ради.

В своєму листі він посилається на офіційну позицію Національної академії аграрних наук України, Інститут водних проблем і меліорації.   

«Оцінка ризиків для природної обстановки територій, прилеглих з боку України до кар’єру «Хотиславський», які може представляти його розробка, має важливе практичне значення для геоекосистеми поліської зони. В першу чергу, це стосується природних вод, з якими пов’язано водопостачання місцевого населення і осушувально-меліоративні заходи, що визначають оптимальний водний режим сільськогосподарських земель.
Хотиславський кар’єр будівельних матеріалів, що розташований на території Республіки Білорусь на відстані 250 м від кордону з Україною, розкриває водоносні горизонти четвертинних і верхньокрейдяних відкладів, які є основними джерелами питного і господарського водопостачання, та створює серйозну потенційну екологічну загрозу прикордонній геоекосистемі зони Полісся.
Наше занепокоєння щодо можливого негативного впливу подальшої розробки Хотиславського кар’єру (ІІ-ої черги) базується на даних моніторингових спостережень, які ведуться Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України починаючи з 1993 року.
Було заплановано розробляти кар’єр двома чергами: І черга - площа 20 га, глибина видобутку 15 м, вже розроблена; II черга - площа до 50 га, глибина видобутку до 45 м. Природно, що роботи на таку глибину не можуть вестися без відкачування води, а тому не можуть не позначитися на зміні в природних комплексах прилеглих земель. В зоні впливу опиняються населені пункти, лісові масиви, в тому числі заказник «Липин», меліоровані сільськогосподарські угіддя, водні джерела, природоохоронні об’єкти, а також Шацький НПП.
Серйозний ризик цих робіт з водопониженням в кар’єрі, незважаючи на його відносно невелику площу, - це поштовх до посилення карстових процесів в продуктивній обводненій товщі (15-60 м), які будуть розвиватися не прогнозовано як по площі, так і по глибині. Його прояви на поверхні можуть носити хаотичний характер і не залежати ані від потужності покривних порід, ані від їх літології, ані від характеру рельєфу крейдяних порід. На це вказують як зафіксовані існуючі карстові воронки в цьому районі, так і розташування водосховища Турське, озер Довге, Святе і озер Шацького НПП, які відносяться до озер карстового або змішаного походження. Судячи по спостережній хаотичності змін рівнів підземних вод в останні роки, непрогнозовані прояви карстових процесів (воронки, просідання, сифони у дні озер) цілком ймовірні. Карст тяжіє у напрямку давнього базису ерозії, приуроченого до прадолини стоку, що має глибину урізу понад 60 м, а це товща активного карстоутворення.
За такого розвитку подій, кар’єр може «стягнути» воду через карстові порожнини. Такий процес призведе до загибелі карстових озер та створить серйозні проблеми водопостачання місцевого населення.
Моніторингові дослідження 2015-2016 рр. показали, що ситуація в зоні впливу змінилася. Особливо це стосується рівнів природних вод, які в 2016 р. істотно знизилися порівняно з 2015 р. Є підстави припустити, що це зниження обумовлене не тільки погодними умовами, а початком відкачування підземних вод крейдяного водоносного горизонту у Хотиславському кар’єрі. Це ж стосується і зниження рівнів у Турському водосховищі.
Підтвердженням припущення про вплив водовідливу з Хотиславського кар’єру є зафіксовані моніторинговими спостереженнями зміни хімічного складу природних вод в напрямі зростання вмісту магнію. Підвищення вмісту магнію може бути обумовлене лише його вилуговуванням з водовмісних порід крейдяного водоносного горизонту.
Отже, на підставі проаналізованих даних можна сказати, що спостерігається тенденція до зниження рівнів ґрунтових вод, рівнів води у вдсх. Турському, а також - збільшення вмісту магнію в природних водах території досліджень. Магній у цьому випадку, на наш погляд, можна віднести до індикаторів, що визначають вплив збільшення водовідливу з кар’єру і, як наслідок, активізацію руху підземних вод, а також можливу зміну їх хімічного типу. Негативні наслідки цього процесу необхідно відстежувати у часі.
Вважаємо, що на сьогоднішній день ситуація в зоні впливу кар’єру значно погіршилася, а тому важливо моніторингові дослідження проводити систематично та розширити спостережну мережу.
Одночасно ми звернулися до Міністерства екології та природних ресурсів України, Волинської обласної державної адміністрації, Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації з проханням про фінансову підтримку моніторингових досліджень в зоні впливу кар’єру «Хотиславський».
Враховуючи вищевикладене, сподіваємося на Вашу підтримку та просимо передбачити фінансування моніторингових робіт з обласного бюджету на продовження досліджень в даному напрямку у 2017 році", -- йдеться в листі науковця.