Шацькі школярі знають, що шкільному психологу Тамарі Мазурок вони завжди зможуть довірити свої проблеми

23 Квітня 2017, 19:00

2698

Сьогодні, 23 квітня, в Україні відзначають День психолога. В останні десятиліття чи не найбільш психологи наголошують на тому, що сучасні діти стали більш вразливими та у складних ситуаціях потребують допомоги спеціаліста.

Однією з перших у психологічній службі району почала працювати вчитель Шацької ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназії Тамара Володимирівна Мазурок.

Шкільний психолог розповідає, що введення в школі такої посади зумовлювало саме життя: у дітей завжди були свої, дитячі проблеми. Але якщо раніше вони не проявляли їх так відкрито, то вже за останні два десятки років проблеми із психоемоційним станом дітей стали більш вираженими. За короткий час освітяни переконалися у доцільності та правильності введення у штат шкіл посад психологів.

«Так, роботу шкільного психолога не завжди видно, бо іноді з дитиною потрібно попрацювати так, аби про це ніхто не знав, навіть її друзі та батьки,» - говорить Тамара Володимирівна.

Робота шкільного психолога проводиться у багатьох напрямках, зокрема, діагностиці, психокорекції. Та основне завдання - це надання психологічної допомоги дітям. Чи не найбільше до шкільного психолога звертаються із проблемами, властивим усім підліткам в усі часи: нерозділене кохання, оцінки, нерозуміння з боку вчителів та батьків, друзів.

-В перші роки моєї роботи діти дуже довго не розкривалися, «прощупували», чи можна довіряти та розказувати психологу про свої проблеми. Та вже потім з року в рік діти передавали один одному: не бійся, можеш іти до Тамари Володимирівни, їй можна розказати все, - розповідає психолог.

Якщо є потреба - шкільний психолог обов’язково залучає до роботи батьків. «Але в деяких випадках про зміст розмов з дітьми мовчу навіть батькам. Якщо я пообіцяла дитині зберегти таємницю розмови, аби та на чесно усе розповіла і я могла допомогти вирішити певні проблеми, порадити, що чинити в тій чи іншій ситуації, то дотримую свого слова. Інакше довіру дітей буде втрачено,» - ділиться Тамара Володимирівна.

Цікавлюся, чи є такі діти, яким не вдалося допомогти. На це психолог каже: так, є. Але це пов’язано, мабуть, з темпераментом дитини, особливостями характеру. Є імпульсивні, запальні діти, їх треба стримувати в певних діях та вчинках. У кожній третій ситуації доводиться стримувати, говорити, що так робити не можна чи не варто. Але все-одно дитина після розмови йде і робить по-своєму: тікає з уроку, з кимось посвариться чи поб’ється.

-Яка причина того, що в дітей більш стали виражені психологічні проблеми, - запитую.

-Це соціалізація, Інтрнет, суспільство. Багато чого бачать, багато чують, підсвідомо - переймають. Якщо раніше не було Інтернету, комп’ютерів, то й діти були більш зайняті спортом, тренуваннями, більше займалися в гуртках, спілкувалися. А тепер вони стали більш жорсткими (не жорстокими), більш розв’язаними.

Тому шкільний психолог радить батькам більше спілкуватися зі своїми дітьми, слухати, а головне, ЧУТИ їх. Не робити так, аби дитина в собі замкнулася. Можливо, дечим доведеться поступитися і дати дитині можливість виправитися та допомогти їй в цьому. Дати дитині зрозуміти, що вона в будь-якій ситуації може звернутися, найперше, до батьків, а при потребі – до шкільного психолога.

Віта Шепеля