Про новий формат Шацької громади, туризм, будівництво переходу та господарські проблеми - в інтерв’ю з Василем Голядинцем

29 березня минуло сто днів з того часу, як головою Шацької райдержадміністрації був призначений Василь Володимирович Голядинець, котрий тричі обирався головою Грабівської сільської ради. Про період на новій посаді, а також про перспективи району, плани та сьогодення озерного краю розмовляю з керівником виконавчої гілки влади району.

- Василю Володимировичу, які Ваші враження за перші сто днів роботи на посаді голови Шацької РДА?

- Робота голови райдержадміністрації багато в чому відрізняється від роботи сільського голови. Об’єм роботи дуже великий, це по-перше. Хоч і знав, хто, де і над чим працював, але треба було налагодити роботу і поставити вимоги там, де є якісь недопрацювання. Спочатку прискіпливо вникав у справи, вивчав проблеми. Хоч і здавалося, що проблеми знайомі, але масштаб їх - значно більший. Тяжко було ще й тому, що при призначенні на посаду голови не мав заступників, а процес із оголошення конкурсу на їх призначення затягується ще на три місяці. Так, 10 січня був оголошений конкурс на заміщення вакантної посади першого заступника, і тільки 4 квітня на цю посаду було призначено Віктора Плейтуха.

- Чи будете формувати свою команду в управлінні районом? Які кадрові рішення будуть? Назвіть читачам прізвища своїх майбутніх заступників.

-- Звичайно, команду ми мусили формувати, якщо я відповідаю за діяльність району, то я повинен мати заступників, на яких я можу покластися, яким буду давати доручення і які будуть їх виконувати. Стосовно інших кадрових питань, то на конкурсній основі прийняли на роботу юриста, який вже раніше тут працював. Віктор Плейтух на посаді першого заступника працював десять років, йому знайома ця робота. Не один рік з ним працювали більшість працівників управлінь та відділів райдержадміністрації. Думаю, з ним буде комфортно працювати і мені, і підлеглим. По другому заступникові питання ще не стоїть, бо попередній нещодавно лише звільнився. Спочатку буде оголошено конкурс, будемо бачити, хто його виграє.

- Яку людину Ви хотіли б бачити на цій посаді, є до неї якісь певні вимоги?

- Так, є. Бажано, аби це була молода людина, але з певним досвідом роботи, орієнтувалася у проблемах гуманітарних галузей (освіта, культура, охорона здоров’я, соцзахист), у міжнародному співробітництві, бо це сьогодні особливо актуально, зважаючи на співпрацю з написання міжнародних проектів з Польщею та Білоруссю. Бажано знання польської та англійської мови. Потрібна людина, яка буде працювати, а не відбувати години на роботі. Навіть якщо припустити, що в майбутньому району не буде, проте такий спеціаліст з досвідом роботи в громаді буде дуже затребуваним.

- Реформа децентралізації: розкажіть про її плюси та мінуси у форматі району та взагалі країни.

- Спочатку розповім про те, в якому форматі, на мою думку, мала б бути об’єднана громада в районі. Це не лише об’єднання усіх сільських рад нашого району в одну громаду. Хочемо дружно (представники району та громади) поїхати на сесію чи виконком в село Згорани Любомльського району. Там хочемо умовити згоранську громаду з їхніми озерами приєднатися до нас, зробивши одну територію реального відпочинкового спрямування. Відповідний закон, який дозволяє селам різних районів об’єднуватися в одну громаду, вже прийнятий. Але до цього питання треба підійти виважено і правильно. Там не знають, як вирішувати проблеми та питання курортних територій, тобто ті, якими ми займаємося вже багато років. Наприклад, питання каналізування населеного пункту в них навіть не піднімалося. Те ж і з туристичним збором. Ми були в Згоранській сільській раді, просили, аби вони повідомили, коли буде їхня сесія. Будемо хоча б пробувати, звертатися з пропозицією та переконувати приєднатися. Доки не буде в державі остаточного рішення про створення об’єднаних громад, маємо напрацювати свій формат об’єднання.

Стосовно недоліків об’єднання громад, то це, найперше, недостатньо швидка зміна законодавства. Приклад – передача в громаду управління землями за межами населених пунктів. Обіцяли зробити, але до цього часу землями в районі та й області розпоряджається одна людина. Вважаю, це неправильно. Сама громада має розпоряджатися землею, що на ній планувати.

-Розвиток туризму тісно пов’язаний з іншими проблемами краю…

-Плануємо зробити бальнеологічні дослідження води п’ятьох-шістьох озер в районі, яка з них є лікувальною. На основі результатів досліджень ми будемо «вибивати» від вищої влади надати району статус курортної зони. А якщо такий статус отримаємо – зможемо притягнути більше фінансових потоків в озерний край.

Прийшовши на посаду голови райдержадміністрації, найперше задекларував вирішення проблеми з каналізуванням. В цьому напрямку почали активно працювати. На цей рік спільно із сільськими радами (Світязька та Шацька ОТГ) подали в Міністерство екології ті матеріали, які стосувалися завершення процесу каналізування в Шацьку (просимо 7 млн. грн.), та майже 6 млн. грн. на продовження будівництва очисних споруд у Світязі. Є надія, що в цьому році отримаємо перші транші цих коштів. Один мільйон сто тисяч гривень потрібно, щоб доробити повністю документацію із каналізування населених пунктів навколо озера Світязь (Пульмо, Світязь). Це першочергово. Будемо до цього залучати європейські кошти в рамках проектів, які вже подали (вартість – 6-7 млн. євро). Але й цих коштів, думаю, недостатньо буде, аби все завершити. У перспективі також - Пулемецьке озеро. Ніякий інвестор не захоче будувати заклади відпочинкового бізнесу, якщо немає каналізування. Хочеться також упорядкувати пляжі біля озер.

- З яких додаткових джерел слід чекати надходження коштів для вирішення багатьох проблем краю?

- Працювали з обласним фондом регіонального розвитку, куди подавали чимало своїх проектів на співфінансування. Хоч і небагато коштів виділили, але люди навчилися писати проекти. В їх написання залучати всіх: і школи, і клуби, і сільські ради. Подавали проекти і на Державний фонд регіонального розвитку (добудова ІІІ черги школи-гімназії в Шацьку). Потрібно зробити гуртожиток для лікарів, на фінансування цих робіт вже є певні напрацювання. Плануємо зробити ремонт амбулаторії в с. Пульмо та витративши 400 тис. грн., завершити реконструкцію дитсадка №1 в Шацьку.

- Зараз знову активно заговорили про автоперехід Адамчуки-Збереже. Це чергова балаканина чи реальна близька перспектива?

- Це питання тісно пов’язане ще з однією проблемою - дороги. Хочемо попрацювати в цьому напрямку, ми мусимо зробити їх якісними. Залучаємо депутатів Верховної Ради, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик також підтримує будівництво переходу Адамчуки-Збереже. Це важливо не тільки для Шацького району, а й для всієї області. Це збільшення товаропотоку, залучення додаткових коштів. Бо чому у Львівській області так активно лобіюють відкриття ще двох пунктів пропуску? Окрім того, розбудова переходу дасть можливість розвиватися тим прикордонним селам, які зараз вимирають, з яких масово виїжджають люди. Стимулюватиме перехід і розвиток туризму в районі. Шацькі озера відкриють для себе чимало європейців. Бачимо, що робиться на території району під час Європейських Днів Добросусідства, скільки поляків приїжджає до нас велосипедами. Бувають туристи і з інших країн. Плюс до того, для наших дітей ще більш доступна освіта у Польщі.

Хочемо налагодити співпрацю й між нашим та польським центрами зайнятості, які будуть офіційно подавати запрошення українцям для сезонного працевлаштування. Але це треба робити. Бо співпраця з поляками не повинна обмежувалася візитами один до одних. Раніше, на посаді сільського голови, у мене не було безпосередньої можливості говорити про відкриття переходу з обласним керівництвом, народними депутатами. Тепер цю ініціативу підтримують і в області, є лобісти і з числа народних депутатів. Будемо просити включитися в цей процес депутата від нашого виборчого округу Степана Івахіва. До підписання потрібної угоди маємо підвести і нашу владу, і поляків.

- Що у Вашому робочому щоденнику можна виділити як зроблене?

- Проектів та планів багато. Що зроблено - будемо вважати тільки тоді, коли почнемо освоювати кошти на заплановане. Сто днів мало для звершення якихось вагомих справ. Хоча працюємо над передачею приміщення колишнього інтернату, що в с. Світязь, у комунальну власність села, аби відкрити нову групу в дитсадку. Головне - що ми включилися в цей процес і тримаємо це питання на контролі. Сподіваюся, що в цьому році питання з передачею буде завершено.

- Розкажіть, які роботи вже в цьому році будуть вестися на будівельних майданчиках району.

- Серед планів, як уже згадувалося, добудова школи-гімназії в смт Шацьк. Цей об’єкт обов’язково треба розпочати в цьому році. Маємо проекти і по дорогах. В цьому році буде фінансуватися капітальний ремонт дороги Острів’я-Пульмо (заплановано освоїти 700 тис. грн. з обласного та стільки ж з місцевого бюджетів). Цю дорогу робимо для того, аби до опорної школи в Пульмі довозити дітей. Наступна дорога - Шацьк-Залісся-Грабове-Старовойтове, на яку в цьому році закладено 1 млн. 200 тис. грн. (зробиться відрізок дороги в Шацьку з центру в сторону села Світязь). Закладені кошти на завершення капітального ремонту дороги Вілиця-Кропивники (обласний бюджет – 550 тис. грн., районний - 200 тис. грн., селищний - 750 тис. грн.), Шацьк-Мельники (по 750 тис. грн. з місцевих та обласного бюджетів). Скажу про ті об’єкти, які будуть фінансуватися в цьому році: капремонт Пільмівської амбулаторії, гуртожиток для лікарів, із соцеконому депутата Степана Івахіва будемо міняти вікна по навчальних закладах, каналізування (Світязь, Шацьк). Постараємося разом із селищною радою облаштувати сквер біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Шацьку.

Хотілося б, звичайно, аби сільські ради були більш активними в написанні проектів. Залучати до цього школи, місцевих депутатів, бо це - покращить інфраструктуру населених пунктів, стан їхніх об’єктів. Коли є проект - набагато легше вибити фінансування. Думаю, кошти на виготовлення проектів шкодувати не потрібно. Наша перспектива в цьому - це молодь. Саме їх треба націлювати та стимулювати вчитися писати проекти, проводити семінари, навчання, мотивувати та зацікавлювати. На семінарах не тільки сільські голови повинні сидіти, які послухають і поїдуть додому. Має в кожній громаді були людина, яка почерпне максимум інформації та вмітиме її застосувати. Цього року в проектну діяльність хочемо включити школи району, розворушити їх в цьому плані.

- Політична складова у форматі управління районом допомагає чи навпаки, заважає працювати?

- Сьогодні у нас є співпраця з районною радою, і як такої політики у стосунках нема і не хотів би, щоб вона була. Коли політики наверху виясняють стосунки, а потім це опускається донизу, вважаю, що це неправильно. Якщо ми прийшли в район працювати, то треба працювати. Якщо почнемо розказувати, яка політична сила краща, а яка - гірша, то роботи не буде ні в одних, ні в других. Ми повинні працювати на інтерес району та його жителів. Якщо є можливість притягнути в район кошти на будівництво, залучити інвестиції, сприяти бізнесу - нехай, не важливо, з якої політсили це йтиме, треба цим користуватися.

- Багато нарікань з боку людей йде на пасажирське перевезення в районі. Ваша думка з цього приводу.

- Про проблеми з пасажирськими перевезеннями знайомий ще з тих часів, коли працював сільським головою. Це й було одним з питань, вирішенням яких зайнявся, прийшовши на посаду голови РДА. Була проведена нарада з перевізниками, як місцевими, так і з області. Не раз збирали від сільських рад пропозиції по маршрутах. Сьогодні можу сказати, що в деякій мірі питання зрушилося з місця. Хоч можна зрозуміти й перевізників: заробітки не дуже великі, дороги погані, від чого транспорт ламається, доводиться вкладати чималі кошти в його ремонт. Але все-таки домовилися, що маршрути будуть. Питання стоїть на моєму особистому контролі, бо вони виникають чи не щороку, як тільки закінчується літній сезон. Але сільські голови також мають брати в цьому активну участь, напряму контактувати з перевізниками, знати, чому в той чи інший день не було рейсового автобуса. В той же час проблему із пасажирськими перевезеннями можна було б вирішити за рахунок об’єднаної громади, коли вона повноцінно запрацює. Чи це будуть свої кошти, чи співфінансування, але можна буде купити автобус, закривши чимало проблем із пасажирськими перевезеннями, і навіть із підвезенням учнів.

- Можливо і небагато часу пройшло від дня Вашого призначення, але Ви вже проаналізували фінансові можливості району?

- Шкода, що недотримують сільські бюджети, найперше, від плати за землю. Сільським радам потрібно проаналізувати, де ще не оформлені документи на землю, не укладені договори оренди землі. Надіємося, що в цьому році нарешті завершиться передача в оренду Піщанських ставів. Переконали перереєструватися з Києва назад в Шацький район ПП «Флора», які знову в бюджет району будуть платити прибутковий податок. В районі починає роботу «Волинська ягідка» на території Світязької сільської ради. Плюс питання треба ставити перед підприємцями, які приймають відпочивальників, та тими, хто має торгові об’єкти. Не секрет, що більшість з них торгує без належних документів, відтак і не платяться податки. Після чергового сезону, окрім клопотів, ми більш нічого не маємо. Так не повинно бути.

Є деякі думки щодо роботи екологічного поста. Там не мають стояти 4-5 людей. Має бути проста процедура: встановити відеокамеру та термінал, куди людина під’їде, оплатить, отримає чек. Далі - робота поліції штрафувати автовласників, які проїхали та не оплатили екологічний збір. Якщо ми маємо організовувати відпочинок на європейському рівні, то такий крок обов’язково має бути. Те ж саме і зі сторони Білорусі. Це питання ми вже підняли на законодавчому рівні, ним вже займаються у Міністерстві екології. Треба починати щось змінювати. Нехай навіть в перший рік отримаємо збитки, але побачимо, який матимемо ефект.

Потрібно серйозно зайнятися впорядкуванням зон торгівлі, пляжів, відпочинковими та розважальними зонами, встановити відеоспостереження. Це за нас ніхто робити не буде.

-Ви – новий керівник. Розкажіть про свої політичні погляди?

-Я безпартійний. Але, звичайно, є прихильником тієї лінії розвитку держави, яку декларує «Солідарність».

-Ви віруюча людина?

Так.

-Часто ходите до церкви?

-Як тільки з’являється можливість - обов’язково йду. Люблю бувати на богослужіннях у Світязькому Петро-Павлівському монастирі, слухати проповіді отця Володимира, який є настоятелем храму в селі Смоляри Світязькі.

-Вважаєте себе хорошим сім’янином?

-Стараюся. Разом із дружиною, яка працює фельдшером, виховуємо двох синів. Не завжди останнім часом доводиться бувати з дітьми. Нещодавно син розповів, як учителька запитала, чому тато не підписав щоденник. Він відповів, що коли прокидається вранці – тата вже нема, а коли лягає спати – ще нема з роботи.

-- Дякую за розмову. Успіхів Вам у роботі.

Віта ШЕПЕЛЯ.