Як у селі Положево сто років тому весну стрічали
Весняне сонце поволі починає тішити нас теплом і гарною погодою. У вирі щоденних справ і тотальної зайнятості, сучасні волиняни менше зважають на ті обрядові речі, що їх шанували і здійснювали наші предки, зустрічаючи світлу й теплу пору року.
Про це пишуть Хроніки Любарта.
Нині вашій увазі пропонуємо декілька обрядових пісень, якими волиняни ще декілька десятиліть тому закликали у домівки весну. Як завше – тексти подаємо оригінальною мовою теренів, де та чи інша пісня записана.
***
У Камінь-Каширську співали:
Ой те красне весно,
Шо те нам принесла?
Ой принесла чирвоне яєчко,
Чирвоне яєчко суде бо дождати,
Яєчко покоштувати,
На призьбойці сісти
Яєчко ізісти.
Мешканці села Майдан-Липно на Маневиччині знали таку співанку:
Весна красна,
Шо ти нам принесла?
Я принесла горщик масла,
Шоб весна не згасла.
У Положеві Шацького району заспівували:
Ой буслойку, голубуйку,
Чом з верію не виходиш?
Чом літечка не приносиш?
Ой рад би я виходити,
Вам літечко приносити –
Понад гір’ю сніге лежать,
Попуд гір’ю річке бринять.