Сміттєва біда Волині, або чому нові полігони не вирішать проблеми з відходами

06 Листопада 2016, 22:00
4294

Сміття – завжди проблема. Не лише на Волині, а й в Україні не надто задумуються над тим, що така річ, як відходи, може приносити непогані гроші. Сміття потрібно позбуватися, і чим швидше – тим краще, чим непомітніше – тим менше суцільної мороки.

Ділове видання Волині "Конкурент" вирішило дослідити "сміттєву" проблему та пояснити, чому незбудований досі сміттєпереробний завод – фантом для Волині.

Як розповів начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області, головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Олександр Ткачук, практика показує, що полігони "не витягують" покладений на них термін у зв'язку з тим, що надходить велика кількість не облікованого сміття.

Загалом, на Волині є 12 полігонів твердих побутових відходів (ТПВ): Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Шацьк, Любешів, Ратне, Камінь-Каширський, Горохів, Любомль, Маневичі, Стара Вижівка. Найпроблемнішими наразі залишаються полігони Ковеля, Любешова, Щацька та Каменя-Каширського. І поки не придумали нічого кращого, ніж відкривати нові полігони, які, до слова, займають продуктивну площу земель.


 

ЧОМУ НОВІ ПОЛІГОНИ – НЕ ВИХІД?

Полігони твердих побутових відходів – це інженерна споруда,яка призначена для захоронення побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам. До будівництва полігону є спеціальні санітарні та екологічні вимоги. Натомість сміттєзвалища є лише тимчасовими майданчиками для скупчення відходів та їх подальшого вивезення на полігони. Проте немає нічого більш постійного, як тимчасове…


 

Як розповів головний екоінспектор області Олександр Ткачук, що під час однієї з перевірок на території Волинської області виявили 484 сміттєзвалища, з яких 97 паспортизовані та 17 неофіційні.

Офіційні цифри рідко близькі до правди. Саме стихійних сміттєзвалищ в області багато. Величезна кількість сміття малопомітна жителям міст, однак поблизу сіл в кар'єрах або лісах відходів дуже багато. І тут постає ряд риторичних запитань: як це контролювати, чи є виною цьому низька культура жителів Волинського краю, чому немає у селах сміттєвих контейнерів…

Та будівництво нових полігонів не вирішує проблеми зі сміттям. По-перше, полігон лише відтерміновує проблему з відходами, які накопичуються, потім захоронюються, проте нікуди не дівається. По-друге, полігон попри спеціальні норми будівництва створює екологічну небезпеку – небезпечні викиди, осад, сморід, нестача прісної води через забрудення.

По-третє, щорічно кількість відходів збільшується, тож чиновники через відсутність переробного та спалювального заводів виводять нові ділянки під сміття. При цьому, збільшується і кількістьневдоволених жителів області, яким доводиться терпіти вищеназвані проблеми.

Восени 2016 року на Волині заговорили про будівництво сміттєпереробного заводу, мовляв, є китайські інвестори, які готові вкласти гроші та назвали свої вимоги, без виконання яких, коштів вкладати не будуть. Наразі все зупинилося на тому, що Волинська ОДА веде переговори з партнерами з ЄС та Китаю.

 

ТРАБЛ ЗІ СМІТТЯМ: УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ

За даними 3S.TV, в Україні щорічно продукується близько 14 мільйонів тонн сміття. Із них лише 5,6 % відсортовується, 1,4 % відходів спалюється на спіттєспалювальному заводі в Києві, а 93 % просто вивозяться у несортованому вигляді на сміттєзвалища.

Самих же сміттєзвалищ в Україні є 39 132 тисячі, де офіційно зареєстрованих є 6 148 тисяч, а несанкціонованих більше ніж у 5 разів більше – 32 984 тисячі. Таким чином виходить, що нині 5 % України займають побутові відходи, а це дорівнює площі цілої області.

За прогнозами спеціалістів, до 2025 року кількість відходів зросте у 4-5 разів, а вартість їх переробки – у 2-3 рази. Вартість захоронення сміття в Україні нині становить 4,02 гривні на одну тонну, а стимулу для будівництва сміттєпереробного заводу немає. А все тому, що переробляти сміття в Україні у рази дорожче, ніж просто вивезти його на полігон. Для того, щоб ситуація змінилася, питання потрібно вирішити на законодавчому рівні.

Як розповів в ефірі 3S.TV член правління Бізнес-ради "Ціна Держави", фінансист Андрій Герус, сміття належить до товарів з від'ємною вартістю.

"Його потрібно переробляти, і за це потрібно доплачувати. "З від'ємною вартістю" означає, що ручку я можу продати за гривню, а якби це було сміття, то я мав би доплатити ще гривню, щоб у мене це сміття хтось взяв. Тому, що сміття – це проблема", – підкреслив він.

Народний депутат України Альона Бабак зазначила, що одним зі шляхів вирішення питання, як можна зібрати гроші на сміттєпереробний завод, – це введення податку на товарну продукцію в упаковці. До слова, такий механізм використовується у Швеції для того, аби стимулювати людей здавати упаковки від товарів як вид відходів, аби повертати собі частину коштів, в яку закладений податок.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Європейці продукують сміття більше, ніж українці – 214 мільйонів тонн щорічно. Від цієї кількості від 1 % до 50 % може захоронюватися на сміттєзвалищах. Решту сортують і переробляють чи спалюють. І якщо вже говорити про переробку та захоронення сміття, то в невеликій Швейцарії полігонів твердих побутових відходів немає взагалі. Натомість є 37 сміттєпереробних заводів і 28 сміттєспалювальних. Хоча, так у них було, звісно, не завжди.

Лише 30 років тому швейцарці були на межі екологічної катастрофи, а тепер лідирують у списку країн із переробки побутових відходів. Тож поки в Україні думають, як спекатися сміття, у тій же Швейцарії інша проблема – там сміття шукають. Вирішили проблему вдалося завдяки налагодженню системи утилізації відходів.

Йдеться не лише про величезні штрафи, до прикладу, за те, що швейцарець не сортує сміття і викидає папір, їжу, пластик, бляшанки і батарейки в одному пакеті (проте так вони не роблять), а про те, що кожна непотрібна річ має шанс на повторне використання. Сортування сміття у Швейцарії вражає, адже тут перебирається все, що піддається сортуванню: для кожного виду відходів є спеціальні контейнери чи пакети.

Наша бурхлива діяльність та багатотонні викиди сміття невпинно штовхають Волинь до екологічної кризи. Виснаження сировини, забруднення повітря, ґрунтів і води, розповсюдження хвороб – це далеко не повний список того, як полігони твердих побутових відходів та сміттєзвалища впливають на довкілля.

Так, сміття – це багаторічна проблема регіону, позбутися якої можна шляхом правильного сортування і вторинного використання відходів та будівництва сміттєпереробного й сміттєспалювального заводів.

Одначе будь-які інноваційні рішення регіонів безсилі проти відсутності рішення на законодавчому рівні. Адже якщо у Європі сміття переробляють чи спалюють, бо на захоронення накладений високий податок, то ситуація в Україні діаметрально протилежна – викинути і забутися... Виходить, що захоронення відходів є економічно вигіднішим для волинян, хоч і небезпечним для навколишнього середовища в екологічному плані.

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024