Чи розпоряджатиметься громада своєю землею?

Органи місцевого самоврядування наразі розпоряджаються лише землями комунальної власності. Здебільшого, це землі в межах населених пунктів. Землею поза їх межами вони розпоряджатися не можуть.

Вже тривалий час точаться розмови про те, що в рамках децентралізаційного процесу, серед повноважень об’єднаних територіальних громад цей стан речей має змінитися.

Про це пише Юлія Малєєва у Волинських новинах.

Законопроект готовий до другого читання. Що чекати сільрадам?

Так, 8 вересня під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, народні депутати розглянули проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель» (реєстр. № 4355 від 31.03.2016).

Законопроект, підтриманий у першому читанні, нардепи вирішили рекомендувати Верховній Раді України прийняти у другому читанні та в цілому як Закон.

Що ж чекати місцевим радам, райдержадміністраціям та облдержадміністраціям, якщо цей Закон зрештою приймуть? Про це стало відомо під час практикуму із застосування законодавства «Особливості впровадження та практика застосування змін у земельному законодавстві в умовах децентралізації влади» сьогодні, 16 вересня. Згаданий практикум відбувся в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)», який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.

Так, модератор заходу, експерт-юрист із земельного права Андрій Погорілий нагадав: з 1 січня 2013 року відбулося автоматичне розмежування земель комунальної та державної власності. Тож зараз органи місцевого самоврядування можуть розпоряджатися тільки комунальними землями, як правило, це ділянки в межах населених пунктів. Звичайно, в Україні є винятки, коли комунальні землі є за межами сіл, селищ чи міст, але лише тоді, якщо органи місцевого самоврядування встигли своєчасно, ще в рамках старого законодавства, зробити проект розмежування, або ж домогтися цього через суд.

Як пояснив Андрій Погорілий, відповідно до законопроекту № 4355, місцеві ради розпоряджатимуться ділянками комунальної та державної власності, крім земель, якими розпоряджається Кабмін, або які знаходяться під об’єктами приватизації (тут розпорядник - Фонд державного майна).

У цьому документі законодавець не переводитиме землі з державної власності в комунальну, а просто дасть право розпоряджатися сформованими ділянками територіальним громадам.

До слова, на розгляд ВРУ свого часу був внесений законопроект № 1159, який передбачав механізм передачі державної в комунальну власність. Проте після бурхливих обговорень і навіть бійок, законопроект «заглох», з епітетом «корупційний». Саме через цей документ свого часу побилисянардепи Соболєв та Івченко в кулуарах ВРУ.

Якщо ж повернутися до реальнішого законопроекту № 4355, то обласні та районні ради, які розпоряджаються землями спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, то для них нічого не змінюється. Але, як зауважує Андрій Погорілий, в Україні досі немає механізму формування спільної власності.

Хто ще виграє від цього законопроекту?

Районні та обласні державні адміністрації, відповідно до цього законопроекту, уже не будуть розпоряджатися жодним шматочком землі. Але й органам місцевого самоврядування всієї землі не віддадуть. Ще одним потужним гравцем стане Кабінет міністрів.

Наразі Кабмін має в розпорядженні: 1) земельні ділянки державної власності, які перебувають в постійному користуванні; 2) ріллю; 3) багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, 4) ліси для несільськогосподарських потреб; 5) земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб’єктів господарювання залізничного транспорту загального користування; 6) земельні ділянки дна територіального моря.

Відповідно до законопроекту № 4355, Кабмін розпоряджатиметься: 1) землями, на яких розташовані об’єкти нерухомості державної власності; 2) землями оборони; 3) ділянками, які наразі є в користуванні органів державної влади, держпідприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук (а це на Волині, зокрема, - сотні гектарів земель сільгосппризначення); 4) землі під великими та середніми річками; 5) землі природно-заповідного фонду та природоохоронного призначення загальнодержавного значення; 6) землі лісогосподарського призначення; 7) зони відчуження і землі, які не входять до жодної адміністративно-територіальної одиниці.

Такий перелік може призвести до того, що процедура відведення цих земельних ділянок ускладниться, адже й зараз, з меншими повноваженнями узгоджувальна процедура з Кабміном затягується на рік, а деколи й два.

Досі, каже Андрій Погорілий, більшість цих питань вирішуються внутрішньо в РДА чи ОДА. Але, оскільки їх повноважень позбавлять, то все вирішуватиме КМУ.

Що матиме Держгеокадастр? 

Поки що Держгеокадастр розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності (ті, що за межами населених пунктів). Але цими землями розпоряджатимуться місцеві ради.

Крім того, суттєво скоротяться корупційні ризики в роботі цього відомства. Наразі, каже експерт, Держгеокадастр має дуже багато повноважень, які створюють високі корупційні ризики: відомство дає дозвіл на розробку проектів відведення ділянок, погоджує їх, проводить експертизу, затверджує ці ж проекти і передає земельні ділянки.

Відповідно до законопроекту, який чекає на підтримку, Держгеокадастр просить собі лише контроль за використанням та охороною земель.

***

Законопроект №4355 в Кабміні називають документом про «земельну децентралізацію». Більш того, його активно лобіює нинішній Уряд, аби він був прийнятий вже цієї осені. Що й не дивно, адже, в разі його прийняття, Кабмін не залишиться ні з чим. Адже поки що ніхто не може точно порахувати, у кого більше буде землі: у Кабміну чи органів місцевого самоврядування.