Красний Бір: репортаж із краю землі

24 Серпня 2016, 20:00
11803 Джерело: story.vesti-ukr.com

Мить - і машина зміщується на кілька сантиметрів від наміченого шляху ... Мить - і вже передні колеса збило і занесло в сторону від колії. Хоча колії тут якраз і немає. Ось так, зигзагами, «шевроле» буксує по розсипах бурого піску, раз у раз намагаючись сісти залізним черевом на який-небудь «бархан». Водій Лариса нервує: як потім вибиратися з цієї глушини, де повз можуть промчати хіба що лось або дикий кабан? А ось моя мета якраз попереду, де серед багатовікових дубів і струнких сосен загубилися кілька стареньких хаток. Все, що збереглося від колись пишного хутора Красний Бір на самій околиці України. Тим часом, в трьох хатах села ще живуть п'ятеро людей. Щоб відчути, як сьогодні українцю вижити без благ цивілізації, журналіст попросився в одну з них на постій ...

Про те, як живеться людям на хуторі Красний Бір, пише "Репортер".

На півдорозі телефони повідомили про передчасний відхід в білоруський роумінг: до кордону тут кілометрів три. Але чим далі, тим частіше переривається зв'язок, поки у одного з операторів не зникає зовсім. Десь вдалині залишилися газо- і водопроводи, магазини, школи, лікарні, інтернет ... Підім'явши під себе густу траву, «шевроле» зупиняється біля благенької огорожі крайньої хати. На поріг виходить господар - низенький жилавий чоловік у берцях і камуфляжі. Прохання поселити у себе столичну гостю вводить 45-річного Михайла Жилюка в ступор:

- Та  ж у хаті не прибрано! - По відкритому обличчю не пробігає ні тіні хитрості, тільки збентеження від несподіваного візиту. Його швидко перемагає гостинність.

Довго біля хати не затрималися, йдемо на екскурсію по селу.

3

«10 років тому тут ще усе кипіло»

Велика кругла галявина серед бору утикана маленькими хатками.

- Геть усюди село було раніше, - широко веде рукою по колу Михайло. - Отам хата стояла, отам. Я пам`ятаю, колись ходило від Бору до Ростанської школи 30 дітей, а взагалі були часи, що й до 50 дітей тут жило. Та що там, ще 10 років тому життя тут кипіло.

Достеменно історію Красного бору тепер не знають ні його жителі, ні в Ростанській сільраді Шацького району, до якого належить село.

- Казали, шо воно старіше тої Ростані, шо з позаминулого століття. Та ще до 90-х це був хутір. А вже як я з армії прийшов, то переписали на село і усіх жителів тут приписали.

До слова, декомунізація цього населеного пункту не торкнулася, тому що назвали так його ще до появи Радянської влади. І «Красний» в даному випадку на «червоний» не перекладається, тому що на стародавній манер прикметник означає «красивий». За переписом 10-річної давності, в Бору значилося 18 житлових дворів. Тепер же, крім Жилюків, там живе пара середнього віку.

- Чоловік з жінкою, Дударі, обоє – 1972 року народження. Ну як жінкою - сожітельствують. Роботи немає, то стараються в наймах якусь копійчину заробити, людям допомогають, - охарактеризували пару жителі Ростані. Познайомитися з Дудярями не вдалося: вдома не застали.

На подвір'ї третьої хати, на флагштоку висотою метрів  шість, тріпотить на рівні верхівок дерев головна визначна пам'ятка села - жовто-блакитний прапор. Господиню в хаті, на жаль, теж не застали. Тиждень тому 91-річну бабу Катю її син Петро Нехін відвіз до сестри: захворіла. Прапор над селом - його рук справа.

 - Шоб знали Усі - у Бору живуть патріоти! - Пояснює гучним голосом цей огрядний, веселий бородань. І дивиться багатозначно, - а в Ростані нашого прапора немає ... Та й не з`явиться!

Це він камінь у город нової голови сільради закинути намагається. Вона, попадя Мирослава Кликоцюк, за словами Нехіна, тільки про власні інтереси дбає. Тому протягом кількох хвилин він розповідає про купу кричущих, на його погляд, порушень сільради. Як потім з'ясовується, Петро підтримує іншого претендента на пост голови, кандидатура якого вже треті вибори поспіль з тріском провалюється на голосуванні односельчан. Сам Петро ні голосувати, ні балотуватися не може, бо є громадянином Латвії. Життя кидало його, колишнього моряка, по всьому світу. А оселився тут, в Ростані, ближче до рідної домівки.

- А що ж баба Катя, повернеться сюди чи ні? - Питаю.

- Та вернеться, дай їй Бог здоров`я! А шо, гадаєш, вмре Красний Бір? Га? Та доки я живий - не вмре! - Розпливаються в широкій усмішці пухкі щоки.

Голосному Нехіну добре: сів на джип - і поїхав додому, в Ростань. А мовчазному Михайлу з його велосипедом важче доводиться. До Красного Бору підприємці ні з послугами, ні з товаром не доїжджають. Є правда, один, що заїжджає в Перешпу - село між Ростанню і Красним Бором, яке теж вмирає, тільки повільніше.

1

- Два рази на тиждень машина з товаром приїжджає. Привозять, в принципі, усе необхідне: ковбаси, молочне, навіть хліб, - перераховує Михайло. - Але я Туди не їжджу, бо мені коли зручно, тоді сів на свій ровер та заїхав.

- А як взимку?

- Коли велосипедом не проїду, то пішки йду.

- Але ж далеко, - уявляю я цей похід по заметах бездоріжжя.

- Чого далеко? 8 кілометрів - туди, 8 - назад. І я ж не кожного дня ходжу. Коли завірюха чи мороз, то раз на тиждень. Всього купую. Хліб взимку не цвіте. Головне, щоб у Ростань хліб завезли, а Туди я вже доберуся.

- А інші як же?

- Бабі Каті син допомагає. Моя бабця Вже багато років по магазинах не ходить. А ті, - киває в бік хати Дударя, - теж пішки ходять.

Весь відкритий простір з хатами займе пару гектарів. А далі до них впритул підходить ліс. Пишні, розлогі сосонки насіялися самі і розрослися густо, широко. Важко повірити, що ще до початку 2000-х тут був не ліс, а поля. Садили гречку, картоплю. Після того, як не стало колгоспу, ще кілька років люди обробляли городи. Але ліс поглинув і їх, і багато господарських будівель. Так і стоїть безпросвітним парканом, який з кожним роком стає все щільнішим і вищим. А там, де господарів немає, все обплетено диким виноградом і мохом, оповите папороттю і приховано густими гілками.

2

Природі  Жилюк все готовий пробачити. А від непрошених гостей він з власної волі село охороняє:

- Весною ввечері, а літом я ще і ночами село обходжу, дивлюся, щоб злодюжок не було. Бо ж з тих хат, де вже людей нема, злодюжки повитягували весь метал. Треба боронити, - коли його очі стають злішими, то і ніс здається гачкуватим. Михайло стає схожий на польового луня. Така ж рідкісна птаха, як і він сам, яку, проте, ми зустріли в цих краях.

Крізь траву зяють кротячі нори з дрібними насипами - зовсім не такими, як у протилежному кінці України, в степах. Ніби великі жуки рили, а не кроти.

- А кого з звірини можна тут зустріти? - Питаю.

- Бобрів повно, зайців. А ще - лосі, олені, кабани, лиси ...

- Вовків немає?

- Колись тут, у колгоспі, було два великих стада корів, то й вовків було повно. Тягали бичків. А у сусідній Перешпі баранів тягали. Тому їх відслідковували, огорожували і відстрілювали. Це вже на моїй пам`яті, бо батька-лісника часто звали. А зараз їм тут нема, що робити.

Тютюн, в'юни і кози, які гавкають

Як виглядали б лісові ельфи, якби вміли старіти? Можливо, як баба Ярина: мініатюрна тоненька старенька. Обличчя порізане зморшками, які видають усміхнену і добру людину. Цю Дюймовочку зовсім молодим привіз сюди понад півстоліття тому чоловік Петро. У хутір Красний Бір його призначили лісником.

Між двох стін лісу - ділянка трави, на якому примостилася стара хата-мазанка з дерев'яним ганком. Хата Жилюків, яку від решти поселення відокремлює цілий квартал лісу, могла б служити історичним посібником. За словами мешканців, побудували її поляки ще після Першої світової війни. Перед хатою - сірий гриб колодязя, далі - банька, вуличні «зручності» і кілька сараїв. Живуть в них лише коза, курка та дві дворняги. Кудись углиб, до третьої лісової стіни, йде вузька, але довга смуга городу. Тягнеться по жердини вгору, до сонця, стебло квасолі, рожевіє прожилками листа буряк, кучерява картопля. Город Жилюків у Красному Бору - єдиний на все село!

1

Орати його Михайло наймає господаря з конем з Ростані. А навесні частину землі віддав Дударям.

- Ба, півгороду тою гнилиною засадили! - Скаржиться бабця Ярина, вказуючи паличкою на паростки тютюну, яким подружжя засіяли поле. А ось диких тварин господарі не бояться.

- Он-о, поставив загородку від диких кабанів, - киває Михайло на перекладину між хатою і лісом. - А ще під хату іноді козел приходить. Ви чули, як дикі козли гавкають?

- Козли? - Дивуюся.

- Так. Це домашні - мекають, а дикі - гавкають. Іноді до хати підходить вночі, то добре чути. А ще - лисиці тявкають.

З глибин лісу, уздовж всієї ділянки тягнеться рів, який з роками перетворився на вузьку річечку.

- То вода з лісовіх боліт стікає, - пояснює Михайло, який максимально пристосував цей водний потік під свої потреби. Біля дороги рів звужується і пірнає під неї, в підземний канал. А із зворотного боку виходить знову. Щоб риба не плавала туди, господар перегородив стоки гратами, а в самій річці розводить коропів.

2

- Олено, а ви в`юнів любите?

- Це що таке?

- Що, навіть не куштували? Це риба така, я її ловлю у вершу.

Зі зворотного боку «річки» Михайло дістає з води виплетене з коренів дерев пристосування, що нагадує, швидше, величезний глечик без дна, ніж риболовецьку снасть. Але до вечора, завдяки закинутій в річку «верші», на вечерю у нас була довга, чорна, схожа на дрібного вугра, і багата ікрою рибка, за смаком нагадує смажену мойву.

Ягідний промисел

Не з одного лише домашнього господарства живе сім'я. Є в Ростані унікальне господарство з вирощування лохини. На постійну роботу, за розповідями тамтешніх селян, фірма наймає близько десятка осіб. Але ось на сезонних роботах, коли йде збір лохини, зайнято пів-округи.

- У нас лохини приймають вдвічі дешевше, ніж у Польщі, - висловлює невдоволення Петро Нехін. - Там, якщо перерахувати на наші гроші, вийде 12 гривень за кіло. А в нас тільки 5-6 гривень за кілограм дають. Але ж здають її аж по 90 гривень за кілограм! А у супермаркеті в області бачив її по 120 гривень!

Працював у цьому господарстві і Михайло Жилюк.

- Сторожем, а ще поливальником. Та більше не піду! - Заявив він на мої розпитування. – Не задовольняють мене ті умови. Бо працювати тяжко, цілий день поливаєш, а там більше, як 100 гектарів. А платять тільки 2000 гривень на місяць. Дударі теж там працюють. Підживлюють кущі, обрізають їх. За 8 годин роботи їм платять дньовку: 120 гривень.

- У лісі ростуть чорниці. У минулому году їх по 25 і навіть по 30 гривень за кілограм приймали. То я по 300 гривень за день заробляв, хіба погано? Суниці можна продати до 30 гривень за літрову банку. Потім підуть малина, ожина. А потім - грибочки білі будуть годувати. Я свіжі не люблю здавати скупникам, їх дешево приймають - по 8-12 гривень. А от коли насушу, та під зиму на базар, то розберуть геть усі.

До зими ціна на білі сушені гриби піднімається в 100 разів. Місцеві розповідають, що на ринках Луцька 100 грамів сушених білих грибів, в залежності від сорту, коштують 100-160 гривень! Ну а поки що Михайло, як і односельці, заробляє «в наймах»:

- Кому шо допоможу, пєчку можу перекласти, гній можу вивезти, хто на шо найме. І за те дякую.

У Жилюків проста сільська хата. Три кімнати, а головна цариця - широка піч, дворівнева, з полами, на яких, втім, ніхто ніколи не спав.

Що таке підвищення цін на комуналку, Жилюки не знають. Топлять тільки дровами, готують їжу теж на печі.

- Ми багато топимо, - розповідає Михайло. - Бо я баньку люблю, та й мати весь час мерзне, а й зараз, влітку трохи протоплюю. На рік, мабуть, кубів 10 дров іде. Вікна на зиму ставлю двійні, а зараз - одінарні. Воду беремо з колодязя. А що ще треба?

До кінця 80-х в селі не було навіть електрики. Багато років жителів зверталися в різні інстанції, їх ніхто не хотів слухати.

- А потім старий партизан, Родзіон покійній, написав у газету. Приїхав кореспондент, навроді вас, і написав велику статтю. Відтоді нагорі нас помітили і провели світло, - просвітив мене Петро Нехін. - А радіоточку провели з Білорусі. Так радіо по-білоруськи і віщало. Вже у 90-х роках її обрізали.

Телевізор у Жилюків є. А ось телебачення в Красному Бору - дивина. Навіть в Ростані без гарної антени українські канали не ловлять, тільки білоруські злегка пробиваються. Так що ще радянський ламповий агрегат прикриває шафу від пилу.

Однак це не означає, що Жилюк - не в курсі останніх подій в країні. Навпаки, з початком Майдану Михайло став відстежувати новини.

- Багато про що дізнавався з газет, спеціально купував. А коли оті всі події були на Майдані, то я весь час дивився на роботі новини. Тепер не дивлюся, бо нема де, тільки газети читаю.

З Ростані в АТО відслужили три хлопці. А ось з Красного Бору посилати нікого, бо якщо відправити Михайла - баба Ярина одна не виживе.

«Розлетіліся мої горлиці»

 85-річна баба Ярина пересувається, в основному, спираючись на палку.

- Ходжу, ходжу, а тоді раз - і падаю. Відмовить нога, то ліва, то права.

2

Незважаючи на це, козу бабця сама доїть, картоплю «сапає», та й на пам'ять не дуже скаржиться: пам'ятає всі подробиці своєї довгої непростої історії життя. Історія родини Жилюків - красномовна ілюстрація того, як вимирає хутір.

Всього у бабусі Ярини - п'ятеро дітей.

- Старший мій синок - Ваня, бо на Івана Купала родився. А ще є Володя і оце Міша. Та дві дівчинки. Весь час тута, на подвір`ї, з ними бовталася. Чоловік завжди на роботі, а я - сама з ними. Діти босими ходили, а по подвір`ю вужів, гадюк повно. Але жодного разу дітей ніяка тварюка не вкусила. Бог боронив.

Чоловік бабці спився. Тому що йому, ліснику, і за дрова, і за те, що сосенку яку на потреби виділяв, дякували «могоричем».

- І сестра сильно моя пила, нема вже. А Петька мій все казав: щоб як я вмру сьодні, то ти - завтра. Не хочу, щоб без мене жила.

Але образливіше, ніж терпіти прокляття від чоловіка, бабця Ярині було бачити, як розлітаються з рідного гнізда її дочки-горлиці та сини-голуби. Один за іншим - геть з рідного гнізда, щоб більше ніколи до неї не повернутися.

- Одна - в Оренбурзі, вийшла заміж за військового. Другий - в Тюмені, їздив на заробітки, та й зостався. Інші - у Бресці, - весь час називає вона Брест на білоруський манер. - А приїдь-но, сину, кажу я старшому, хоч на тебе подивлюся. Міші допоможи, тяжко йому. «А часу нема», - каже. Розлетілися мої горлиці. За все Богу дякувати, та тільки поговорити нема з ким. Цілими днями на цій лаві, тільки кішки поруч зі мною, - гладить вона триколірну сіамку, яка не відходить від господині.

Влітку баба Ярина з кішками сидить на лавочці, дивиться на небо, а то і по городу пройдеться. Взимку важче. На цю пору року їй залишається одна забава: носочки «пльонтати». Лізе за диван і показує мені свою роботу - вісім пар щільних вовняних шкарпеток: собі і синочку. Вона вже боялася, що всі полетять, але меншенький затримався. Думав одружитися з коханою дівчиною, на руках її носив, а вона раптом вийшла заміж за іншого.

1

- Ото як відвернуло від дівчат, - зітхає бабця.

У сім'ї був будинок в Ростані, який батько побудував на старість. Баба Ярина рвалася переїхати туди, ближче до людей, але Михайло умовив її залишитися в Красному Бору. Каже, його будинок - тільки тут.

- А якщо зовсім людей тут не залишиться, як жити будете? - Питаю.

Очі Михайла звужуються, і він знову нагадує луня:

- Як і зараз. За своєї волі - ніколи не поїду звідси. Це мої місця, я тут до останнього дня буду жити, хіба силою виселять, бо від злих людей усяке буває.

Потім зупиняється посеред кімнати і каже розгублено:

- Я не приховую, що мені не хочеться, щоб тут люди знову поселилися. Більше людей – більше зла.

- Для кого?

- Для лісу, для усього.

Свіжа кров

Побоювання Михайла не марні. Землевпорядник Ростанської сільради Світлана Ткачук каже, що до Красного Бору останнім часом з'явився інтерес у чужинців. - Спершу у нас тут з'явився один генерал, який одружився на місцевій жінці. Дітям житло в столиці допоміг купити, а сам як побачив Красний Бір – душею до нього припав. Він купив хату якраз у того Михайла Жилюка, який вас пустив до себе на постій. Так, були колись часи, що Михайло намагався побудувати своє життя окремо від батьків, але після смерті батька перебрався назад, до рідної домівки. Той генерал 25 соток навколо хати приватизував. А потім прийшов з проханням: його дружині, як місцевій, 60 соток належить, вимагав виділити їх в Червоному Бору, навколо своєї ділянки. Ми попросили про спонсорську допомогу - щоб упорядкував дитячий майданчик навколо школи. Натомість сесія схвалила виділення його сім'ї обіцяних соток. В цілому отримав цілком пристойну ділянку біля свого будиночка.

На діляночці генерал викопав ставок. Розводить там рибу в своє задоволення. А заодно - грибочки, ягідки збирає та на кабанів полює. Дізналася про чудове містечко і пара львівських сімей. Львів'яни викупили у спадкоємців  хатки та землю біля них і тепер використовують їх під дачі.

- Один там навіть збирався фруктовий сад посадити, та все, видно, руки не дійдуть. Ну, зате приїжджають сюди і їздять в сусідні села на озера купатися. Кажуть, в Шацьку, на Світязі - шум, від відпочиваючих вже продиху немає, а тут - повна ізоляція від навколишнього світу, тиша й благодать, - каже Світлана Олександрівна.

Ціна на хатки, за мірками обласних жителів, в Красному Бору смішна: хатку-развалюшку - а до кожної покладається і 25 соток землі - можна купити від 1000 доларів. А  добротнішу - то за 1500. У Ростані будинки трохи дорожчі - по 3-3,5 тисячі доларів.

Коментарі
09 Вересня 2016, 07:07
Здрастуйте, я доктор OWO ODODO великий заклинателя З рокамі<br/>досвід, я кинув заклинання З походити від духовної сили<br/>OWO ODODO мій храм, я кинув Різні заклинання, як &quot;в результате чего<br/>ваш Колишній тому, прогрес заклинання, приворот, мрії НЕ прийде<br/>правда, Розчарування, продвижения в офісі, захист тела від<br/>метали, Такі як Гармата, что Робить любов у вашій мрії, ви хочете<br/>Ставши багатим, процвітаючім ШВИДКІСТЬ бізнесу, дитина по буквах. дива<br/>вільний від ваших проблем. E-mail [email protected] або WhatsApp +2349052571784
30 Вересня 2016, 03:16
Здравствуйте, меня зовут Сандра з Канади, Моє життя вернулась !!! Після 8 років шлюбу, мій чоловік залишив мене і залишив мене з нашими трьома дітьми. Я відчував, що моє життя було до кінця, і розвалювалася. Я зв'язався з вами і після того, як я пояснив вам мою проблему. Всього за 3 дні, мій чоловік повернувся до нас і показати мені і моїх дітей багато любові і вибачитися за всю біль, яку він повинен принести в сім'ю. Ми вирішили наш, подає в суд, і ми ще щасливішим, ніж раніше ви кращий заклинателя Dr OWO ododo, я дійсно ціную любов по буквах ви каст для мене, щоб отримати людини назад в моєму житті я буду тримати ділитися більше свідчень людям про те, ваша хороша робота Спасибі ще раз на Dr OWO ododo ([email protected]). в разі, якщо ви перебуваєте в будь-якою проблемою ви можете зв'язатися з цією людиною за допомогу, яку він завжди присутній в його храмі, щоб допомогти вам вирішити вашу проблему Контактний телефон (+2349052571784) Зателефонуйте йому, і він відповість вам і вирішувати ваші проблеми і зробити вас щасливими в житті його накладається заклинання приймати тільки 3 дні для результату, щоб дістатися до вас у мене є довіра до нього, і він зробив це дуже добре для моєї сім'ї сьогодні
22 Квітня 2017, 05:54
Висловлюю подяку йде до д-р ORUMILA OGBOGBO, які сильно зберегти мій шлюб, лікування мені на грип і пневмонія, а мій<br/><br/>чоловік був sufferine від хвороби Альцгеймера, інсульту цереброваскулярних захворювань<br/>зв'язатися з д-р ORUMILA OGBOGBO найбільш потужний людина ДУХОВНОГО ТРАВНИК ЦІЛИТЕЛЯ.<br/><br/>ЦЕ ПРОБЛЕМИ Д-Р OGBOGBO ORUMILA МОЖНА ВИРІШИТИ З ЙОГО ЗЦІЛЕННЯ<br/>POWERS:1) (лікування з будь-якої хвороби &amp; deaseses) (повернення втраченої любові в 24hrs.2) дистанційного контролю над lovers.3)<br/>Миттєвих грошових spells4) відстань духовного зцілення на важливо, що<br/>над seas.5) отримання їзди злих духів, чаклунства, невезіння &amp; прокляття<br/>immediately.6) Get акції &amp; тісто звернути на work.7) духовний<br/>Cleansing.8) Продаємо бізнес або нерухомість в 3days.9) суд тих випадках, навіть якщо<br/>один засуджених, якщо є шанс appealing.10) бізнесу<br/>Attraction.11) Get їздити ваших ворогів для хорошого &amp; багато<br/>більше... КОНТАКТ OGBOGBO ORUMILA безпосередньо по електронній ПОШТІ +17722282300<br/>princeorumila01@Gmail.<br/><br/>від maxuel Катерина
19 Травня 2017, 19:57
Я хочу використати цю прекрасну можливість подякувати Dr.Ihunde за допомогу мені, щоб отримати мій хлопець назад через 3 місяці breakup.My бойфрендом розпаду зі мною, тому що він бачить іншу дівчину на своєму робочому місці, і не сказав мені, що він більше не зацікавлений в мені і жити мені біль і серце break.I шукати допомогу в інтернеті, і я бачив так багато хороших говорити про цю велику заклинатель доктор Ihunde з [email protected] і я зв'язався з ним також і пояснити мої проблеми з ним, і він кинув приворот для мене, який я використовую, щоб отримати назад мій хлопець протягом 3-х днів, і я дуже вдячний йому за хорошу роботу, яку він зробив для мене, тому я також хочу, щоб усім, хто потребує допомоги там також звернутися за допомогою до нього, щоб він міг help.His електронна пошта [email protected] або зателефонувати +2349055637784
04 Лютого 2019, 02:08
DOCTOR ви можете надіслати йому електронну пошту, якщо вам потрібна допомога у ваших відносинах [email protected]<br/>Я обіцяю вам, що ваші проблеми вирішуються негайно. Провівши сім років у відносинах з ним, він залишив мене, я все зробив Чи можу я змусити його повернутися, але все було марно. Хотілося, щоб за любов, яку я відчуваю до нього, він просив, але він відмовився<br/>пояснив мою проблему з ким-то в Інтернеті, і вона запропонувала мені скоріше поштою заклинателя, який міг би допомогти мені з заклинанням, яке повернуло його, але я хлопець, який ніколи не вірив у заклинання, у мене не було вибору, крім того, щоб спробувати, Я послав до лікаря, і він відповів мені, і він сказав мені, що це не проблема<br/>все буде добре протягом трьох днів, мій колишній повернувся до мене Протягом трьох днів, заклинання було відлито і, на диво, на другий день, який був близько 16:00. Мій колишній подзвонив мені, я був так здивований, відповів на їхні дзвінки, і все, що він сказав, що він так поганий через все, що сталося,<br/>Я хотів повернутися до мене, якого я так люблю. Я був такий щасливий і здивований. З тих пір я дав обіцянку, що всі, кого ми знаємо, ніколи не матимуть проблеми з відносинами, я збираюся послатися на пітчер, щоб допомогти. Будь-кому може знадобитися допомога з ливарної машини, її [email protected]<br/>Він також зробив багато заклинань,<br/>(1) Він хоче свого колишнього повернення.<br/>(2) У вас завжди є кошмари.<br/>(3) Просування в офісі<br/>(4) Хочете дитину?<br/>(5) Ви хочете бути багатим?<br/>(6) Вони хочуть, щоб їхній чоловік / дружина назавжди залишився твоїм.<br/>(7) необхідність фінансової допомоги.<br/>8) Ви хочете контролювати шлюб<br/>9) Ви хочете бути привабленими до людей<br/>10) Нестача дітей<br/>11) ЧИ МАЄТЕ ВАМ ЧОВЕК / ЖІН<br/>13) Як виграти лотерею<br/>14) ЗАПУСК ПРОМОЦІЇ<br/>15) ПРИЧИНА ЗАХИСТУ<br/>16) БІЗНЕС-ЗАПУСК<br/>17) Добре працювати<br/>18) Лікування при будь-якому захворюванні / H.I.V.<br/>Зв'яжіться з ним сьогодні за адресою: [email protected]
03 Вересня 2019, 04:18
HOW I GOT MY EX HUSBAND BACK WITH THE HELP OF REAL AND EFFECTIVE SPELL FROM DR Osasu My name is Olivia Jayden, I never thought I will smile again, My husband left me with two kids for one year, All effort to bring him back failed I thought I'm not going to see him again not until I met a lady called Jesse who told me about a spell caster called Dr. Osasu , She gave me his email address and mobile number and I contacted him and he assured me that within 48hours my husband will come back to me, In less than 48hours my husband came back started begging for forgiveness saying it is the devils work, so I'm still surprise till now about this miracle,i couldn't conceive but as soon as the spell was cast,i became pregnant and gave birth to my third child,if you need any assistance from him you can contact him via:email: [email protected] Or WhatsApp or call him now: +2347064365391 . Dr.Osasu also cures: 1. HIV / AIDS 2. HERPES 1/2 3. CANCER 4. ALS (Lou Gehrig’s disease) 5. Hepatitis B
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024