Відпочинок на Світязі пахне пончиками

03 Липня 2016, 21:00

6479

Цього літа місцеві господині, які смажать і реалізовують відпочивальникам пончики, просять за одного 10 гривень. Це багато чи мало? Якщо врахувати те, що одним пончиком доросла людина може повністю втамувати голод, при цьому наситивши організм вітамінами (начинка – переважно ягідна), то ціна є помірною.

Солодкий продукт, який пропонують приїжджим, завжди свіжий і приготовлений з урахуванням найвибагливіших смаків гурманів. Одна лише начинка чого варта: згущене молоко, шоколад, сир, мак, вишня, чорниця, полуниця, малина, абрикос. У серпні з’явиться ще один смаколик – пончик з ожиною.

Господині також випікають пиріжки з картоплею, капустою (10 гривень), сосискою (15 гривень), біляші і чебуреки з м’ясом (20 гривень), вафельні трубочки зі згущеним молоком (10 гривень) тощо.

Проте солодкі пончики – поза конкуренцією, їх купляють найбільше.

До речі, слово «пончик» - російське. Українською правильно казати – пампушка, пампух. Проте в лексиконі жителів Шацького краю міцно закріпилося саме слово «пончик». Більше того, шачани привчили до нього десятки тисяч туристів з усієї України. І навіть львів’яни, які традиційно святкують День пампуха, вдома їдять пампухи, а в Шацьку і Світязі – пончики! А ще шачани придумали нове слово, похідне від «пончик» - пончист. Це людина, яка випікає і продає відпочивальникам пончики.

Їхній спосіб заробляння грошей досить важкий. Потрібно вдосвіта встати, замісити тісто, наліпити і насмажити пончиків з різною начинкою. Більшість пончистів їдуть на приозерні ринки і до самих озер велосипедами. Продукт – у великих судочках, посортований за начинкою, підписаний.

Найбільш відповідальна справа – продати випічку. В одних на це йде декілька годин, в інших – цілий день. Коли пончики змітають з прилавків, жінки замішують тісто вдруге. Часто працюють цілими сім’ями: одні випікають, другі довозять до місця продажу, треті продають. Буває, що за день вдається продати аж 200 пончиків. Трапляються і невдалі дні, коли торгівля не йде. Тоді хтось згодовує пончики свиням, інший пригощає ними друзів і знайомих, а найбільш ощадні морозять продукт у морозильних камерах. Потім у холодну пору року ласують ними, розігрітими у мікрохвильовці, згадуючи про гаряче літо.

Але про спогади ще рано думати. Надворі – спекотний липень, початок курортного сезону. А на Світязі знову до запаморочення пахне пончиками!